Були Залужний і Умєров: У січні комітет Ради у режимі повної секретності проводив засідання щодо законопроєкту про мобілізацію, - УП

У перші дні нового року в режимі повної секретності комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки проводив тривалі засідання щодо урядового законопроєкту про мобілізацію, про це пише "Українська правда", передають Патріоти України.

Видання пише, що на окремих дискусіях були присутні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та міністр оборони Рустем Умєров, представники інших міністерств.

За словами одного з учасників засідань, "Залужний говорив, по суті, все те, що сказав публічно, але з додатковими цифрами та деталями", а "коли прийшов Умєров, то комунікував лише заготовленими тезами".

"І загалом ми у нього особливого інтересу не викликали. Він уточнив, що поспішає на наступну зустріч, і лишив працювати юристів МОУ і свою заступницю Калмикову", — каже джерело.

Однак попри доопрацювання, виносити законопроєкт Кабміну на розгляд парламенту було неможливо: голосувати за нього не було кому.

Один із впливових представників Верховної Ради заявив, що ні лідеру Євросолідарності Петру Порошенку, ні лідерці Батьківщини Юлії Тимошенко, ні нардепу, ексспікеру Ради Дмитру Разумкову "не вигідно голосувати за мобілізацію, бо це не є і ніколи не буде популярним у народі".

"Проголосувати за цей закон — означає розділити весь негатив і відповідальність із владою", — каже джерело. 11 січня голова фракції Слуга народу Давид Арахамія заявив, що за результатами наради у парламенті за участі головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, начальника Генштабу Сергія Шаптали і міністра оборони Рустема Умєрова законопроєкт про мобілізацію повернуть назад на доопрацювання.

25 грудня Кабмін зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. У початковому варіанті серед запропонованих положень були:

• зниження призовного віку з 27 до 25 років;
• скасування строкової служби;
• надсилання повісток про виклик у ТЦК і СП електронною поштою та через електронний кабінет (цю норму можуть виключити);
• можливість звільнення після трьох років безперервної служби під час воєнного стану;
• запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян від 18 до 25 років.

Документ отримав багато критики. Після того, як 4 січня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки почав розглядати цей законопроєкт, його секретар Роман Костенко заявив, що комітет має питання практично до всіх 73 сторінок законопроєкту.