"Час від часу доводиться виживати": Українські захисники відверто розповіли про бої за Покровськ

Українські захисники б’ються за місто Покровськ на Донеччині. Зараз це — одна із найгарячіших ділянок фронту. Що відбувається у місті — у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної, передають Патріоти України.

До Покровська ТСН приїжджає о 5:00 ранку із військовими з 93 бригади «Холодний Яр». Згодом — потрібно швидко вибігти з підвалу до укриття. Тимчасові господарі підвалу переконують: те що ми заїхали у Покровськ — вже вдача. Олександр — водій, нещодавно в його машину влучив FPV-дрон, вона згоріла вщент, а він сам дивується як вижив.

«Холодноярівець» «Єнот» заварює ТСН ранкову каву. Він воює з 2014 року, лише раз робив коротку перерву, намагався знову стати цивільним, але повернувся в армію. Лише за повномасштабне воював у Тростянці, Соледарі, Бахмуті, але каже, на Покровську найважче

«Тоді була проблема — артилерія, вночі можна було щось зробить, а зараз нічого не можна зробити, ні вдень, ні вночі», — каже «Єнот» Щодо переговорів з Росією військові ставляться скептично.

«Я думаю, не закінчиться воно», — каже військовий. Боєць на псевдо «Шахтар» просить не показувати його обличчя, бо місцевий. Працював на шахті в Донецьку та Покровську, але вже дев’ятий рік у війську. На моніторах він показує нам, як дронами відловлюють російських окупантів.

У наших дронів є ще одна місія — розвозити посилки нашим піхотинцям — які десь у полях під селищами. Військовий Дмитро розказує — їхні дрони з ранку вже розбивали колони. Тепер чекають і слухають, як неподалік падають реактивні «Гради». Його побратим, теж «холодноярівець», Ігор каже, такі важливі для війни FPV-дрони постійно допрацьовують

«Дістається не так багато якісних дронів. Час від часу доводиться виживати, скажімо так, і працювати тим, що маємо. Тобто вижимати з того, що в нас є, максимум. Підлаштовуватись, переробляти», — каже він. Користуючись погодою ТСН виходить, аби побачити Покровськ. Тут побита дорога, розвалені балкони, вибиті вікна — вже звичний краєвид. Місто перетворюють на биту цеглу. Іноді на вулиці можна зустріти і цивільних.

Під час цього чути вибухи від російських авіабомб. «Єдине умовно безпечне місце — підвал. Ми забігаємо в найближчий, але там — зачинено. Ми лише півдня у Покрвоську, а мій оператор — вже весь подряпаний. Ми дивом цілі. Але у Покровську у всьому цьому мороці і галасі війни живуть сотні людей. Вони гуртуються разом, аби мати змогу вижити», — каже кореспондентка ТСН.