Чому Грузія і Молдова не допоможуть Україні здолати Росію, - Кочетков

"Днями президент Молдови Майя Санду звернулася до Росії щодо виведення російських військ з Придністров’я. Кремль, бачачи, що в Україні він програє, розуміє, що йому треба виводити ескалацію на новий рівень. Поки що вони від цього втрималися, але не тому, що не хочуть, а тому, що не можуть", - пише у своєму блозі Олександр Кочетков, передають Патріоти України, і продовжує:

"Водночас заява Майі Санду ні на що не вплине, бо це, в першу чергу - імітація процесу. Справа в тому, що в придністровському конфлікті, крім Молдови і Придністров'я, є ще дві країни-гаранта безпеки - Росія і Україна. І якби Санду дійсно хотіла б щось вирішувати, то вона б офіційно звернулася до двох країн з конкретною пропозицією - у певний термін прибрати з Придністров'я російських солдатів. А те, що вона звернулася виключно до Росії, знаючи, що РФ жодним чином на такі заяви реагувати не буде, підтверджує імітацію патріотичного процесу і не більше того.

Швидше за все, Росія буде думати і діяти щодо Молдови виключно тоді і так, як вона зможе. Після України вони мали план, що за дві доби вони захоплять Молдову, але, як бачимо, Росія обламалася ще в Україні. Тобто усе залежатиме від спроможностей, а їх саме зараз не видно.

На відміну від Молдови, у Грузії ситуація інакша. У Молдові керівництво (принаймні президент) налаштовані проєвропейськи і тому вона, звичайно, хотіла б вирішити питання з Придністров'ям. Але у них не вистачає сил, щоб зробити це самостійно. У Грузії ж, щоб почати активно діяти, принаймні, проти Південної Осетії, сил вистачає, але вони цього не хочуть. Тому що там фактично проросійська влада, яка буде обмежуватися певними нейтральними заявами.

Більше того, Україна, на відміну від Молдови, навіть зверталася до Грузії, у якої є військова можливість повернути свої території. Але там є взаєморозуміння на рівні Іванішвілі-Кремль і далі це піде абсолютно зрозумілим шляхом. Тобто якщо Росія вважатиме, що в Україні вона вирішила проблему так званого звільнення Донбасу і може приймати "ДНР" і "ЛНР" до складу Росії, то вони, мабуть, те саме зроблять і відносно Південної Осетії, причому Грузія навіть тоді обмежуватиметься нейтральними заявами. Але якщо цього не станеться, то, ймовірно, і в Грузії цього не буде.

Загалом відкриття другого фронту для Росії деінде, крім України можливе, але в далекій перспективі. Спочатку в Україні має статися наочний програш Росії. Тобто такий, від якого не можна буде відмахнутися, але який РФ усе одно намагатиметься видати за власну перемогу. Далі у Росії мають відбутися розбірки щодо того, хто у всьому винен. Після цього, імовірно, у РФ почнуться економічні проблеми і навіть протистояння, включно зі збройними і лише після цього хтось із сусідів може оживитися.

Та до того Росії треба вбити агресора - Путіна, якщо не фізично, то принаймні політично, аби він не міг займатися зовнішніми проблемами, а був змушений розгрібати виключно внутрішні. Але тут усе може розтягнутися на роки - щонайменше, два. А швидше за все, і більше".