Чому українці з окупованих територій вступають до армії РФ: BBC поспілкувалася з полоненими

За даними видання, багато полонених були завербовані вже під час повномасштабної війни. Серед них є як громадяни Росії, так і чоловіки з окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Журналісти зазначають, що розмови з військовополоненими потребують особливої обережності: необхідно переконатися, що люди погоджуються на інтерв’ю добровільно, а також враховувати умови, у яких вони перебувають. Водночас такі розмови дають можливість краще зрозуміти мотиви людей, які приєдналися до російської армії.

Одним із них став Антон. Коли частину Донбасу, де він жив, захопили проросійські сили, йому було лише 10 років. У 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення, чоловікові виповнилося 18, і він добровільно пішов воювати на боці РФ.

Антон стверджує, що не шкодує про свій вибір. Він говорить, що вважав себе людиною, яка «захищає свою землю», а також зазначає, що багато його друзів вирушили на фронт разом із ним.

За його словами, згодом він почав отримувати повідомлення про загибель знайомих.

Попри українське походження, Антон не вважає себе українцем. Він заявив, що вважає себе росіянином, оскільки його родина має російське коріння. Чоловік також називає Володимира Путіна своїм президентом і підтримує продовження війни за захоплення Донбасу.

Журналісти BBC звертають увагу на те, що подібна позиція частково є наслідком тривалого життя в умовах російської окупації.

Люди, які народилися на окупованих територіях, роками жили в російській інформаційній та освітній системі. Українська влада в російській пропаганді подавалася як нелегітимна, а російська версія історії та війни — як єдина правильна.

Петро Яценко з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими зазначив, що в таких людей національна ідентичність може бути значною мірою розмита.

Водночас серед полонених є й ті, хто має значно складніші мотиви.

Артем із Донецької області також добровільно приєднався до російської армії. Він пояснив своє рішення особистими образами, пов’язаними з подіями 2014 року, коли в його регіоні відбувалися бойові дії.

Однак після потрапляння до російської армії чоловік розчарувався. Він розповів, що його командир погано ставився до підлеглих, а сам він не отримав обіцяних 400 тисяч рублів за підписання контракту.

Після поранення Артем опинився в лікарні для військовополонених.

За даними BBC, усі українці, з якими журналісти спілкувалися, походили з територій, окупованих ще з 2014 року. Більшість із них пішли до російської армії добровільно.

Однак був і чоловік, який заявив, що його змусили воювати.

Він розповів, що після початку повномасштабного вторгнення його родина залишилася в Донецьку не через політичні переконання, а тому, що це був їхній дім. Тепер чоловік хоче повернутися до дружини та дітей і не бажає знову потрапити на фронт.

Видання зазначає, що українці з окупованих територій могли потрапляти до російської армії і внаслідок примусової мобілізації. За одним із наведених у матеріалі звітів, на окупованих територіях Росія могла примусово призвати понад 50 тисяч українців. Інші оцінки є ще вищими.

Ще один співрозмовник BBC — Сергій, який народився в Луганську. Він стверджує, що вважає себе росіянином, оскільки його батьки свого часу переїхали з Росії на Донбас.

Сергій розповів, що ще десять років тому пішов до російської армії, оскільки хотів «захищати свою батьківщину». Водночас після повернення з полону він уже не планує продовжувати службу.

Інший полонений, Костянтин, пішов до російської армії зовсім з іншої причини. За його словами, він був засуджений за наркоторгівлю і вирішив вступити до війська, щоб уникнути тривалого тюремного ув’язнення.

За його словами, він розраховував, що після року участі у війні зможе вийти на свободу. Проте контракт продовжили автоматично.

BBC також розповідає про умови утримання військовополонених. У таборі вони можуть працювати в майстернях, виготовляючи, зокрема, дерев’яні труни та штучні новорічні ялинки. Зароблені гроші полонені витрачають на додаткові продукти та сигарети.

Окремою проблемою залишається обмін таких військовополонених.

Україна розглядає їх як своїх громадян, які воювали на боці ворога, і після потрапляння в полон може притягувати їх до відповідальності за державну зраду. Водночас їх утримують у таборах разом із російськими військовополоненими.

Київ зацікавлений у поверненні українських військових під час обмінів, однак, за словами одного з полонених, чоловіків із Донбасу Росія не поспішає забирати.

Він припустив, що багато з них можуть залишитися серед останніх кандидатів на обмін.

Таким чином, історії полонених, з якими поспілкувалася BBC, демонструють одразу кілька причин, через які жителі окупованих українських територій опинилися в російській армії: від проросійських поглядів та впливу окупаційної пропаганди до фінансової мотивації, спроб уникнути в’язниці або примусового призову.