"Далі буде війна": Політологиня пояснила, чому Путін не відмовляється від вимог до НАТО

Росія може й надалі наполягати на перегляді безпекового порядку в Європі та скороченні присутності НАТО до параметрів, які існували до 1997 року. Політологиня Ніна Хрущова вважає, що вимоги Кремля можуть бути як інструментом переговорного тиску, так і проявом переконань Володимира Путіна, передають Патріоти України.

Кремль повертається до вимог 2021 року

За словами Хрущової, нинішня позиція Росії нагадує ситуацію наприкінці 2021-го — на початку 2022 року. Тоді Москва вимагала фактично повернути НАТО до конфігурації, що існувала до розширення Альянсу після 1997 року.

Політологиня зазначила, що частина американських посадовців сприймала ці вимоги як принципову позицію Кремля, тоді як інші аналітики розглядали їх як переговорну тактику — спробу вимагати максимум, щоб згодом домовлятися щодо окремих пунктів.

На думку Хрущової, Росія досі не відмовилася від цієї масштабної мети.

Вимоги Путіна — тактика чи принципова позиція?

Ключове питання, за словами політологині, полягає в тому, чи використовує Кремль вимоги до НАТО як спосіб отримати поступки, чи російське керівництво справді вважає зміну європейської системи безпеки своєю стратегічною метою.

Хрущова зауважила, що в попередні роки особисті переконання Путіна неодноразово впливали на політику Росії, навіть коли відповідні рішення здавалися нераціональними.

Вона припускає, що ці вимоги можуть ускладнити переговорний процес і стати причиною його затягування.

Чому переговори можуть зайти в глухий кут

На думку Хрущової, якщо Москва й надалі наполягатиме на масштабних змінах у системі безпеки, досягти домовленостей буде складно. Вона також висловила побоювання, що затяжне протистояння може мати катастрофічні наслідки.

Водночас її слова є оцінкою можливого розвитку подій, а не підтвердженим прогнозом. Наразі з наведеного коментаря не випливає, що переговори вже зірвані або що застосування ядерної зброї є неминучим.