Дарма плачуться: Як польська економіка виграла від інтеграції українських біженців

Українські біженці у Польщі у 2024 році забезпечили 2,7% валового внутрішнього продукту країни. Про це йдеться у спільному дослідженні консалтингової компанії Deloitte та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), яке презентувало Посольство України в Польщі, передають Патріоти України.

Згідно з результатами дослідження, українці, які перебувають у Польщі, не лише не навантажують економіку країни, а й роблять суттєвий внесок у її розвиток. Зокрема, тільки за останній рік рівень зайнятості серед біженців зріс з 61% до 69% річних.

У звіті зазначено, що польська економіка виграла від інтеграції біженців на ринок праці та у сферу малого бізнесу. У 2024 році доходи державного бюджету Польщі завдяки праці українців збільшилися, на що вказує приріст у 2,94%. Середня зарплата зросла на 29% – з 3100 до 4000 злотих (близько 730- 930 євро). Таким чином, вона вже складає 84% середньої зарплати у Польщі.

Також аналітики зауважують, що 80% доходів українських домогосподарств у Польщі надходить саме з праці, тоді як лише 14% – від пільг. При цьому частка доходів, отриманих в Польщі, зросла з 81% у 2023 році до 90% у 2024-му.

«Кожен, хто вважає, що біженці перекладають тягар на економіку, повинен ще раз задуматися», – зазначив Кевін Дж. Аллен, представник UNHCR у Польщі. За його словами, відкриття польського ринку праці для українців стало вигідним кроком.

У регіонах із більшою присутністю українців зростає і зайнятість серед поляків: кожен додатковий відсоток зайнятості біженців дає +0,5 відсоткових пунктів зростання працевлаштованих поляків та -0,3 пункту до рівня безробіття. Тобто поляки мають змогу переходити на більш кваліфіковану роботу, а базові позиції заповнюють українці.

Попри це, значна частина українців досі не може реалізувати свій професійний потенціал. За даними аналітиків, 40% українських біженців мають вищу освіту, однак лише 12% працюють за спеціальностями, що вимагають відповідної кваліфікації. Для порівняння, серед поляків цей показник становить 37%.

Основними бар’єрами є регуляторні обмеження для роботи у ліцензованих професіях, складна та дорога процедура нострифікації дипломів, а також мовний бар’єр. Тільки 18% українців вільно володіють польською мовою, і здебільшого така компетенція формується лише після понад двох років перебування в країні.

Окремо підкреслюється вплив жіночого лідерства в українських сім’ях у Польщі: 67% таких домогосподарств очолюють самотні жінки. Попри психологічні травми та відсутність близьких, жінки активно працюють і утримують своїх дітей.

В дослідженні зазначено, що українки демонструють працездатність, близьку до польок: рівень зайнятості жінок-біженок – 70%, серед польок – 72%. Проте в категорії 25–39 років прогалина зростає, головним чином через брак доступної системи догляду за дітьми.