"Для Москви зараз головна задача - максимально нацькувати людей в Україні один на одних. Їм треба створити хаос", - експерти

Кремлівський план простий: в обмін на розміщення миротворчих сил на Донбасі на умовах Кремля реінтегрувати «ДНР» та «ЛНР» в Україну. Щоб вони восени цього року змогли брати участь у парламентських виборах. Так Москва розраховує отримати прокремлівську більшість у наступній Верховній Раді й надалі повністю повернути ситуацію на свою користь, заблокувати рух України до ЄС та НАТО. Зеленський опиниться в ролі «англійської королеви» й фактично не матиме впливу. Зрештою, нівелювання посади президента України – давня мрія кремлівських технологів, яку вони неодноразово намагалися втілити. Відносини України із Заходом, у кращому разі, зависнуть. Зеленський не має жодного уявлення про ведення міжнародних переговорів. Та й хоч трохи досвідчених дипломатів в його команді теж нема. А перша зустріч із найрейтинговішим кандидатом змусила представників міжнародної спільноти схопитися за голову. Однак, одним із найбільших ризиків для економіки може стати розрив відносин із Міжнародним валютним фондом. А це відбудеться, якщо за президентства Зеленського його бізнес-партнер Ігор Коломойський поверне собі «Приватбанк». На цьому «День» наголошує в статті «Путін з’їсть його, як плитку шоколаду».

«Війна і вибори» – у статті під таким заголовком газета «День» пише, що одна справа – політичне протистояння кандидатів у спокійних умовах і зовсім інша – в умовах війни. Це додаткові ризики і небезпеки. Особливо, коли один із кандидатів (Володимир Зеленський) ніколи раніше не був у політиці, немає стосунку до питань безпеки і оборони, а на запитання щодо війни та ситуації з окупованими територіями відповідає загальними фразами. Видання пише, що тема безпеки країни і відсіч агресору має бути однією з ключових на передвиборчих дебатах між кандидатами. От тільки досі невідомо, чи побачать виборці класичне змагання ерудиції і смислів. Експерт газети соціолог Тетяна Єрескова стверджує, що основний «ворог» України – це притуплення у суспільстві «інстинкту самозбереження». Все інше – похідні від цього. Події на сході, доля українських полонених у ОРДЛО та Росії – вже не сприймаються гостро. Знову, як і до 2014 року, українці «ведуться» на можливість простого рішення складних (системних) питань державотворення, на кшталт – «а щоб такого не було, потрібно просто припинити стріляти», і тому подібне. Серед «ворогів» – «дитяча» віра у тренд «нові обличчя» в українській політиці, у «нові еліти», які прийдуть і все змінять. Хоча вже обирали парламент зі сподіваннями – от прийдуть комбати та незалежні журналісти в депутати – наведуть лад у країні. В умовах, коли Україна має зовнішніх і внутрішніх ворогів, політичну нестабільність, це нерозуміння сутності своєї держави призведе до того, що Росія може використати момент для формування нового образу України, який буде вигідний і зручний для Росії. Це і стане серйозним ризиком, який може перерости у загрозу для нав’язування нової політики з боку Кремля і повернення України під його контроль. Для «русского мира», Москви зараз головна задача – максимально нацькувати людей в Україні один на одних. Їм треба створити хаос, щоб українці не могли один з одним домовитися. І в цьому плані як інструмент буде використовуватися саме відмінність у сприйнятті держави, її сутності та спільного вектора розвитку.

Одні арештовують, а інші знімають арешти зі спірних коштів олігархів. 18 квітня Окружний адмінсуд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Як нагадує газета «Україна молода», рішення про виведення неплатоспроможного «Приватбанку» за участi держави ухвалювалось відповідно до норм чинного законодавства, було підтримане РНБО та урядом України з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. Законність рішень очевидна і зворотна процедура у цьому питанні неможлива, адже для цього немає ні правових, ні економічних підстав, наголошують в Нацбанку. Тим часом Високий суд Лондона видав наказ про всесвітній арешт активів українських олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова ще у 2017 році, у рамках розпочатого банком судового процесу проти його колишніх власників та керівників. Про перспективи вирішення банківських суперечок йдеться в статті «Судовий переділ».

Води Сіверського Дінця можуть принести на Харківщину з окупованої території Донбасу тонни токсичних речовин, попереджає газета «Україна молода». Видання пише, що природа не визнає кордонів, тому бойові дії на території, де земля щедро нашпигована отруйними техногенними відходами, – дуже небезпечна затія. Наслідки цього лиха навряд чи вдасться локалізувати в межах проведеного кордону між Україною та ОРДЛО, оскільки обидві частини сходу нероздільно з’єднує Сіверський Донець, що живиться притоками і підземними водами Луганщини, Донеччини та Харківщини. І хоча останній регіон війна дивом минула, її наслідки, за оцінкам екологів, вже найближчим часом можуть відчути жителі як мінімум трьох районів області – Ізюмського, Балаклійського та Барвінківського. Фактично, Україна вже зараз отримала зону екологічного лиха, яке за непоправними наслідками нічим не поступається Чорнобильській трагедії. За прогнозами екологів, самостійно природа на Донбасі вже ніколи не відновиться. Їй потрібна допомога. але навіть за такої умови фахівці не дають втішних прогнозів. Стаття називається «Ріка війни».