Президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки саміту "Кримської платформи", заявив, що "сьогоднішній день є, без перебільшення, історичним для України" і що "питання Криму не закрите". Як ви оцінюєте результати першого саміту? Що є головним здобутком?
- Надбанням є те, що саміт відбувся. Попередня влада п'ять років нічого не робила для повернення Криму. Те, що чинна влада організувала цей саміт, уже є великим досягненням. Організувати його було непросто — Росії активно протидіяла, чинила шалений тиск на держави, що погодилися відрядити своїх представників. Цей саміт — старт системних дій щодо повернення Криму. Лише в площині "Кримської платформи" та на рівні майбутніх самітів цього питання не вирішити. Це стрижнева дипломатична подія. Надалі треба, щоб наполегливо і системно працювало Міністерство закордонних справ та всі посольства України. Треба працювати і з владою в країнах перебування посольств, і з суспільством, з діаспорою, зі ЗМІ. Щоб підсилювався вплив на національні уряди і вони долучалися не тільки до "Кримської платформи", а й до санкційного тиску на державу-агресора. Нам треба досягти такого рівня санкцій проти Російської Федерації, щоб у Кремлі починали замислюватися, як пояснювати своїм громадянам, чому вони повертають наші території. Це стосується дипломатичного напрямку.
У Криму мешкає два мільйони українських громадян. Вони не розуміють, кого українська влада вважає жертвою окупації, а кого зрадником і колаборантом
У нас дуже слабкі позиції та несистемна робота з точки зору юридичного тиску. Починаючи з українських судів, де розглядаються справи за заявами вимушених переселенців, що втратили майно, і закінчуючи міжнародними судовими інстанціями. Потрібен фронт, а не окремі дії, як це відбувається зараз. Є великі прогалини в законодавстві. Наприклад, в Криму мешкає два мільйони українських громадян. Вони не розуміють, кого українська влада вважає жертвою окупації, а кого зрадником і колаборантом. Невизначеність у цьому питанні допомагає агресору реалізувати свою мету — зробити так, щоб наші громадяни на окупованих територіях перетворилися на суцільну антиукраїнську масу. Потрібен закон, який би визначав статус громадян на окупованій території. Але він потребує громадського обговорення перед тим, як розглядати його у Верховній Раді. І робити це треба швидко.
Фундаментом наших зусиль має бути зміцнення української армії. Потрібна не просто контрактна, а професійна армія. Це зовсім інша якість та інші можливості захищати країну і повертати захоплені території.
Були лише ритуальні згадки. А це вже старт практичної роботи
Чи підняли на новий рівень питання деокупації Криму цією ініціативою?
Безумовно. До цього не було навіть рівня. Були лише ритуальні згадки. А це вже старт практичної роботи. Коли таке було, щоб до питання, яке безпосередньо стосується долі України, були настільки прикуті всі погляди? Приїхали представники багатьох країн — керівники, міністри, прем'єр-міністри. Це вже свідчить про те, що питання підняли на зовсім інший рівень.
Спроби Росії легітимізувати тимчасову окупацію є неприйнятними, ідеться в декларації учасників Кримської платформи. Які практичні наслідки матиме рішення першого саміту?
Це крок. І таких кроків потрібно ще багато. Те, що неприйнятність дій Росії зафіксована в декларації, під якою є підписи представників майже п'ятдесяти держав — це дуже важливо. Далі треба наполегливо працювати, щоб з лексикону іноземних можновладців зник термін "анексія". Це незаконна окупація. Правильне визначення несе серйозний зміст. Невизнання окупації, чітке формулювання сьогоднішнього статусу Криму — основа для подальших дій і в дипломатичному, і в юридичному напрямку.
Депутат Ахтем Чийгоз заявив, що саміт досяг мети, але надалі все залежить від України: вона має об'єднати для спільної протидії Росії західні інституції — ЄС, НАТО, ПАРЄ, ОБСЄ.
Це очевидно. Ніхто за нас не буде виконувати нашу роботу. Підтримувати наші зусилля, посилювати тиск — так. Але організовувати за нас це ніхто не буде. Бо це наша країна, наші національні інтереси. І нам необхідно навчитися ефективно їх захищати.
Проскакують істеричні нотки. Росію дуже турбує увага до деокупації Криму. Треба діяти щодня, без пауз, підвищувати температуру
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав "Кримську платформу" безперспективною русофобською акцією. Про що свідчить реакція Росії?
Там була реакція на різних рівнях — представників виконавчої влади та депутатів Держдуми. Постійно проскакують істеричні нотки. Росію дуже турбує та увага до деокупації Криму, яку вдалося привернути українській владі. Треба діяти щодня, без пауз, підвищувати температуру. Щоб у Кремля не було ілюзій, щоб там зрозуміли, що їм треба готуватися до повернення наших територій.
На які заяви іноземних представників слід звернути увагу?
Всі заяви більш-менш в руслі того, що робить Україна. Була заява від представника Словенії — мовляв, ми і з вами, і з ними. Треба розуміти, що є серйозний тиск РФ на всі країни-учасниці саміту. Частина країн поки що не взяла участь саме внаслідок цього тиску. Росія велика за розміром країна, що має інструменти тиску на маленькі держави. Але демократичні країни чітко артикулюють ці питання. Таким прикладом є країни Балтії, Польща та чимало інших.
Установчий саміт "Кримської платформи" відбувся у Києві 23 серпня. В ньому взяли участь представники 46 країн і міжнародних чи міждержавних організацій, крім самої України.
Ця ініціатива – міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму і сприяння деокупації півострова, а тим самим і зміцнення європейської й глобальної безпеки.
