Думає, що вічний? Російський експерт пояснив, чому Путін збирається правити до 2036 року

Загальноросійське голосування щодо поправок до Конституції, яке має остаточно оформити транзит влади після 2024 року, призначене на 22 квітня. Такий указ підписав Володимир Путін. Щоправда, вже зараз зрозуміло, що жодного транзиту і вже тим більше зміни влади в Росії не буде, передають Патріоти України.

Поправка першої в світі жінки-космонавта, депутата Валентини Терешкової, про обнулення президентських термінів Путіна пройшла схвалення Держдуми і Конституційного суду Росії. Після всенародного референдуму 22 квітня, який, до речі, не несе жодної юридичної сили, 2024 року Володимир Путін отримає законне право балотуватися в президенти вп'яте.

В інтерв'ю сайту "Сьогодні" керівник програми "Російська внутрішня політика та політичні інститути" Московського Центру Карнегі Андрій Колєсніков розповів, чому в Кремлі вирішили не проводити дострокові вибори Держдуми і чому Путін буде президентом мінімум до 2036 року.

- У вівторок Путін підписав указ про проведення "референдуму" щодо поправок до Конституції 22 квітня, хоча спочатку називалася дата 18 березня. Чи варто тут шукати якийсь символізм, оскільки 22 квітня - це День народження Леніна?

- Символізму немає. Судячи з усього, це деяка така випадковість. Адміністрація президента цьому очевидно не надавала такого значення. Це вже давно обговорений сюжет. Просто, судячи з усього, ця дата здалася зручною. Швидше, можна подивитися з іншого боку – коли ще приймалося це рішення, не було епідемії і була впевненість в тому, що святкування 9 травня пройде за повною програмою. Зараз такої впевненості немає, хоча, звичайно, рішення ухвалюватимуться ближче до дати. Поєднання мобілізаційних подій – голосування за Конституцію, а потім майже відразу свята плюс 9 травня – в загальному могло б скласти таку мобілізаційну пару для підтримки Путіна.

- На зустрічі з головою ЦВК Путін не виключив, що 22 квітня - це не остаточна дата. Обговорюється також 12 червня - День Росії.

- Путін дійсно це поставив в залежність від розвитку епідемії, яка ще зовсім не на піку в Росії. Дуже важко передбачити розвиток подій. Уже заздалегідь багато хто дорікає владі в тому, що вона не дбає про здоров'я, а дбає про свою наступність в плані цього голосування. Щоб уникнути претензій, теоретично кажучи він (Путін. – Авт.) може це перенести. Інше питання, що надовго переносити, раз він набрав таку крейсерську швидкість, він не дуже хоче і не дуже може. Потрібно цей пиріг спекти, поки плита увімкнена. Трохи в складному він тут положенні. Поки указ підписаний.

- А чи є сенс в такому голосуванні взагалі, адже жодної юридичної сили воно не несе?

- Для нього це голосування має сенс, тому що він автократ. А автократ повинен бути у всьому підтриманий народом безпосередньо. Це його форма спілкування з народом. Вона з сумнівною юридичною легітимністю. Але послужливі юристи придумують ось цю форму. Як сказав Клішас (голова комітету Ради Федерації з конституційного законодавства, автор поправок до Конституції РФ Андрій Клішас. – Авт.), – це нова форма народовладдя. Конституційний суд взагалі-то навіть посилається на це голосування в своєму висновку, де він схвалив все, що міг схвалити. З одного боку, все це має квазі-правову форму. З іншого, ну раз Конституційний суд все це підтвердив, значить, це легітимна дія і подія. Повторюся, для Путіна, як для автократа, дуже важлива підтримка людей. Він потім на неї посилатиметься все життя.

- Добре. Припустимо, 22 квітня більшість росіян схвалять зміну Конституції. Що далі? Що зміниться?

- З одного боку, не зміниться нічого. Як жили при цьому режимі, так і продовжуватимемо жити. Режим цей склався, остаточно дозрів в тому вигляді, в якому він себе проявив після літа 2019 року, – після придушення протестів у Москві (коли на виборах до Мосміськдуми не зареєстрували опозиційних кандидатів, на акції протестів в Москві вийшли 50 тис. осіб. – Авт.) з демонстрацією сили і зі схваленням застосування сили з боку самого Путіна. Тобто, у силовиків зараз є індульгенція на будь-які дії. І нещодавні події, коли найжорстокішим чином побили дівчину-активістку (19-річну Віру Олійникову за плакат "Лутин пох" під час акції біля будівлі ФСБ в Москві. – Авт.) і Пономарьова (правозахисник Лев Пономарьов. – Авт.), якому 78 років... Тобто, вони вже зовсім ні з чим не рахуються, тиснутимуть, як тиснули влітку і восени минулого року. Це той же самий режим, просто з ще більшим ступенем безвиході, тому що є відчуття, що Путін тепер уже точно назавжди. Хоча, з одного боку, в цьому немає жодної новини. Але коли це підтверджено офіційно, це сильно вганяє суспільство в депресію і деморалізує, не кажучи вже про те, що зараз ніхто ні про що не думає, крім коронавірусу, звісно ж.

- Тобто, другого Путіна в Росії не буде і бути не повинно. По суті, після змін до Конституції починається новий відлік президентських термінів Путіна.

- Ну, фактично так. Виходить, давно зроблені ці розрахунки, що до 2036 року він може сидіти, до своїх 83-84 років, якщо тільки, звичайно, скористається цією опцією. 2024 року, напевно, скористається. Заради цього все і робилося. А далі за ситуацією.

- Тобто, 2024 року Путін балотуватиметься?

- А інакше не варто було затівати це все, всю цю історію з Терешковою і прийняттям поправок.

- Давайте поговоримо про поправку Терешкової, яка підняла хвилю бурхливих обговорень – обнуління президентських термінів. Раніше Путін говорив, що не претендує на посаду президента, що потрібна змінюваність влади і т.д. Що змінилося?

- Він подумав і вирішив, що це найпростіша і найефективніша у вживанні модель наступності. Думаю, те, що сталося, це дійсно результат його особистих роздумів про те, як краще зробити. Білоруський варіант поки що відкладений, оскільки Лукашенко категорично опирається об'єднанню. Варіант з Держрадою, який здавався основним, теж, очевидно, Путіна за деякими роздумами не влаштував. Тому що, як він сам сказав, це формування системи двовладдя, якщо є повноправний президент і якийсь батько нації в особі представника Держради. Навіть при хороших відносинах вони можуть увійти в клінч. Тому він вирішив поєднати позицію батька або дідуся нації з позицією президента. Так простіше. І ми бачимо, що громадська думка, якщо це можна назвати громадською думкою, проковтнула це без всяких проблем.

- Чому все-таки Путін вирішив залишитися і не готувати наступника до 2024 року? Страх перед зовнішніми силами, які, як вважає сам Путін, можуть скористатися ситуацією, як 1991 року?

- Ну, може бути, Путін так вважає. Але жодних зовнішніх сил 1991 року не було. Немає жодних зовнішніх сил і зараз. Нікому це не потрібно абсолютно. Як через наступника зовнішні сили можуть впливати, припустимо, на особисту безпеку Путіна? Ну, сидів і чекав своєї черги терпляче Дмитро Анатолійович Медведєв. Його тимчасово скинули з корабля, хоча це не означає, що його не можуть в якийсь момент раптом повернути. Помінявши уряд, Путін просто відповів на якийсь абстрактний запит суспільства на якісь політичні зміни. Але вертикаль від цього не стала менш вертикальною. Мішустін, загалом, не дуже помітний і виконує абсолютно технічну роль. Він друга особа при Путіні. Реальний прем'єр-міністр, звичайно ж, Путін. Тобто, система в ще більшому ступені вертикалізувалась. Ну і навіщо Путіну тоді інший наступник, крім Путіна? Шукати його, витягувати якогось спадкоємця з позиції віцегубернатора, вирощувати або придивлятися до Мішустіна? Все одно цей процес триватиме і, напевно, він все одно придивляється до молодих кадрів, і дуже велика увага приділяється новим технократам, яким зараз 40-50+. Але поки простіше ось так. Простота схеми виявилася дуже привабливою для Путіна.

- Загадкова Держрада. Після щорічного послання Путіна Федеральним зборам говорили, що після 2024 року він очолить цей орган. Зараз ми бачимо, що Путін залишається назавжди. Навіщо тоді вводити Держраду до Основного закону?

- Ну, оскільки процедура зведення і зміни статусу Держради на вищий вже була запущена, навіщо її зупиняти врешті-решт? Яка різниця? Ну, нехай буде такий ось серйозний дорадчий орган, будуть вони щось таке там обговорювати. В цьому немає нічого страшного. Ця логіка нехай буде, що називається, до купи.

- Давайте повернемося до 10 березня, коли Путін приїхав до Держдуми. Крім гучної пропозиції Терешкової, прозвучала ще поправка депутата Олександра Кареліна про дострокові вибори Держдуми у вересні. Чому вона зірвалася? ЗМІ повідомляли, що в АП на це робили ставку.

- Дійсно, я думаю, що цей варіант всерйоз розглядався, були витоку. І, думаю, взагалі-то до останнього, Терешкова сама не дуже розуміла, правильно вона робить чи ні. Але головний начальник тут оперативно прийняв рішення, яке було зручне йому. Якщо він вирішив обнуляти терміни, то навіщо йому, власне, тоді влаштовувати дострокові вибори Думи? Вони осмислені, якщо після цього відбуваються дострокові вибори президента. Навіщо йому це зараз треба? Він спокійно може досидіти ці чотири роки, що залишилися, а потім ще продовжити собі існування. А так би він його собі вкоротив. Сенсу в цьому немає, до того ж, на тлі подій, що відбуваються з тим же коронавірусом, ну які зараз вибори? Це, загалом, досить складно технічно проводити. При тому, що рішення спочатку про дострокові вибори, а потім про їх скасування, яке оголосив сам Путін, приймалося, ще коли не було такої гостроти проблеми з вірусом, і вони ще всерйоз думали, що і вибори можливі, і епідемія пройде стороною. Взагалі, не думали про медичні проблеми, а думали про те, як їм зручніше все влаштувати політично.

- Коронавірус вніс серйозні корективи в політичні плани...

- У той час він не грав такої ролі. Швидше, рішення Путіна пов'язане з тим, що це не потрібно.

- Тобто, з імовірністю на 90% можна припускати, що дострокових президентських і виборів до Держдуми не буде.

- Так. Навіть безвідносно до ситуації з коронавірусом.

- Не можу не запитати про Владислава Суркова. Його дійсно посунули чи він сам пішов, і більше не займається українським напрямом? Ходили чутки, що після відходу з АП він продовжує відповідати за ідеологічну складову транзиту влади.

- Думаю, що, все-таки, він дійсно серйозно відійшов в сторону. У нього є якийсь неформальний вплив на якусь кількість людей. У нього є шанувальники і фактично його співробітники – це Центр політичної кон'юнктури – Олексій Чеснаков, колишній співробітник Адміністрації, як його права рука. Але, думаю, зараз серйозного впливу на жодні процеси Сурков не має. Відхід його пов'язаний, очевидно, з деякою раціоналізацією переговорів з Україною. Якщо людина фактично залучена до цього процесу, як частина сторони конфлікту... Він же, загалом, зовсім щиро занурився в цю "донбаську романтику" і просто був другом, співробітником і начальником для сепаратистів. Це не зовсім те, що потрібно зараз. Така модель зараз стала менш актуальною, тому, очевидно, Путін призначив Козака відповідальним за цей напрямок. Козак – такий універсальний солдат. Завжди діє згідно з інструкцією, який не поротиме відсебеньки, він дуже сумлінний, всякі складні ділянки – там Олімпіада (2014-го Дмитро Козак курирував Зимові Олімпійські ігри в Сочі. – Авт.), нафтянка, щось ще – доручається йому. Він досить сильний в цьому сенсі бюрократ. Напевно, на цій стадії саме сильний бюрократ – це те, що потрібно, а не ідеолог, з головою залучений до однієї зі сторін конфлікту..

- Дмитро Козак, чого нам від нього чекати на донбаському напрямку?

- А це дуже складне питання. Те, що він транслюватиме, як він поводитиметься, значною мірою залежатиме від інструкцій, які даватимуться зверху. Зате буде певна така ясність, яка позиція російської сторони без всяких підводних течій, як це могло б бути з Сурковим, який говорить одне, думає інше, а реалізує третє. Тут, принаймні, це буде людина позиції.