Думаєте, американці за Україну воюють? Їм плювати на нас, - політолог

Сполучені Штати Америки використовують Україну як розмінну монету в економічних війнах з Росією в Європі. І якщо вже українська влада готова бути аргументом для цієї війни з росіянами, то повинна дорожче себе продати. Про це в інтерв'ю розповів політичний експерт і блогер Михайло Чаплига. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із його міркуваннями.

- В Японії проходить саміт G20, на полях якого зустрілися Путін і Трамп. Вони говорили і про Україну. Що означають ці переговори?

- А до цього, зауважте, відбулася зустріч в Ізраїлі, де пан Патрушев (секретар Радбезу РФ) зустрічався з Джоном Болтоном (радник президента США з нацбезпеки). І там теж говорили про Україну, Венесуелу і Сирію.

Тобто ми маємо трикутник - Сирія, Венесуела, Україна. Венесуела - Сполученим Штатам зі збереженням якихось інтересів Росії, Україна - Росії зі збереженням якихось інтересів Сполучених Штатів, Сирія - 50/50, але Ізраїль тягне руку разом з Туреччиною, оскільки вони теж хочуть взяти участь.

Це геополітика. Є країни, які грабують, і країни, яких грабують. Інших країн немає.

Є ще країни - хранителі награбованого. І є ще країни-транзитери, а-ля Молдова. Вони потрібні як транзит, тому тут не стріляти, бо ходять вантажі. Приблизно так працює цей глобальний світ. Ми хто?

- Ми - їжа в цьому ланцюжку.

- Абсолютно вірно. З нас викачали найцінніше - хрін з тією нафтою, ми нову знайдемо, хрін з тим газом, ми другі за його запасами, хрін з тим бурштином, ліс шкода, природу. Найцінніше - люди. Тому що це те, чого не можна професійно виростити швидше, ніж за 25-30 років. Тобто треба 30 років вкладати в медицину, освіту, виховання, культуру. 30 років - це найцінніше. І що зробили? Забрали. Нафту купити можна, а людей де купиш?

І думаєте, це цікавить когось з дітей у кедах або мега-політиків, які кричать - землю продамо/не продамо, "залізницю" продамо/не продамо, порти продамо/не продамо. Нехай горять ці порти пропадом - нові побудуємо. Були б ті, хто може взяти олівчик і намалювати цей порт і побудувати.

- Аналогічно кажуть і про Донбас. Більше говорять про території, а не про людей.

- Ось. Ви про людей говоріть. А як Кабмін взагалі поставився до тих, хто переселився? У будь-якій нормальній країні стоячи аплодують людям, які з освітою і готові працювати. А у нас? Так це ж соціальний тягар приїхав. Де б їх... щоб вони поїхали назад. Ось як у нас поставилися.

Якщо у нас так до людей ставляться, звичайно, вони втечуть звідси. І ми втрачаємо найцінніше - ми втрачаємо людей. А без людей це просто територія - сюди прийдуть ці свінгери в кедах і віддадуть все. Якщо ми не інвестуємо і не захищаємо людину, громадян, найцінніше?

Заради чого взагалі все існує? Заради живого серця, що б'ється. Якщо це не є головне, то в такому разі ми станемо донорами територій, сердець, людей - все.

- З вами важко не погодитися. Але що могли обговорювати Путін і Трамп з українського питання?

- Передачу України. От і все. Україна не може бути...

У американців є поляки в Європі і "троянський кінь" Британія. Це вічна зв'язка. Поляки завжди були "троянським конем" в новій групі розширення в Євросоюзі. Поляки - єдині, хто перейшов на 100% на американський газ.

Ті ж німці, гади, впираються. Будують собі якийсь-там Північний потік.

І тут Україна. Ви думаєте, вони за Україну воюють? Їм плювати на Україну. Але негарно ж вийти і сказати - ви знаєте, весь світ поки зайнятий великою геополітичною війною, яка називається "економічні війни". Ми, нормальні дорослі дядьки і тітки, воюємо, займаємося справою. Раніше списами кидалися, тепер займаються санкціями. Економічні війни ведуть кожен для себе. Але це ж звучить якось негарно. Начебто шановні люди і воюють - некрасиво. Б'ють морди один одному. Але вони за права людини.

Україна - це аргумент. А як іще США вийти і сказати, що бридка Європа не хоче купувати у них сланцевий газ, в який вони гроші вклали, і лізе до росіян і бере у них газ (Північний потік-2 будує). Не комільфо.

А сказати - ви знаєте: ці росіяни напали на Україну, треба санкції накласти. Тому ми й країна - аргумент. Ми навіть не суб'єкт і не об'єкт. Ми аргумент. Так хрін з цим - давайте заробляти на тому, що ми аргумент. Данину нам платите за те, що ми аргумент у вашій війні.

- Може проблема України і української влади в першу чергу полягає в тому, що вони не вміють заробляти?

- Проблема у вузьколобості і жадібності. Якщо ви вже Батьківщиною торгуєте, так продайте ж цю Батьківщину за таку ціну, щоб мені не було соромно. Ну що ж я червоніти то повинен за вас? Продайте вже хоч за ціну хорошу. Та й собі хоч заробіть.

Але у них мозок так не працює. Для того, щоб осягнути цифру 600 млрд або трильйон, треба щоб мозок трохи був влаштований по-іншому. От не розуміє він трильйон, у нього стільки нулів не вміщається, він їх на пальцях рахуватиме, а пальчиків то немає стільки. А ось якщо йому сказати - мільйон тобі в кишеню готівкою, то одразу: "Ми все зрозуміли". Але якщо мільйон в кишеню, то і Батьківщину всього за 10 продамо. Ось в чому біда.