Дипломи, рубльова зона, перекриті КПВВ: Як Росія робить третій крок, щоб забрати Донецьк і Луганськ

"Дипломи російського зразка, рубльова зона, доступ товарів на російський ринок, перекриті КПВВ, видача російських паспортів – за останні роки Москва планомірно відриваюла окуповану частину Донбасу від України, натомість наближають її до Росії. Але інший рівень цього «наближення» – це включення ОРДЛО до внутрішньополітичного життя Росії. Це справді відбулось упродовж 2020-2021-го, а нині ми спостерігаємо третій крок – прийом донеччан і луганчан до «Єдиної Росії», - пише Олександр Демченко у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Через день після після того, як на окупованій чатсині Донеччини офіційно видали перші російські паспорти за спрощеною схемою, 15 червня 2020-го, ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін заявив: «нові громадяни Росії» зможуть взяти участь у голосуванні за поправки до російської Конституції.

Коли президент Росії Володимир Путін затверджував спрошену схему надання громадянства окупованим українцям, ще лишалося питання: це лише завищені запити ватажків «ЛДНР» – чи дійсно Росія піде на те, аби внутрішньополітичні питання Федерації вирішували жителі захопленої частини України, які й за офіційною позицією Кремля до Росії не входять? Відтоді неодноразово підтверджувалося: російське керівництво на це пішло.

За чужу Конституцію

За чужих депутатів

Наприкінці травня 2021 року ЦВК Росії затвердила перелік регіонів, де буде випробувана система дистанційного електронного голосування (ДЕГ). Вона передбачала, що громадяни Росії зможуть онлайн зареєструватися на вибори до Державної Думи, а потім і проголосувати на них.

Одна з п'яти російських областей, де почала діяти ДЕГ, – Ростовська. Вже тоді було зрозуміло, що цей механізм буде діяти й на окупованих теренах. Кількість російських паспортів за час, що пройшов з голосування за поправки, зросла у кілька разів.

Паралельно почався інший процес: підготовка російських політичних сил до участі в цих виборах з розрахунку на «новий електорат» в ОРДЛО. З наближенням виборів спочатку одна з російських партій заявила про відкриття свого представництва у Донецьку, згодом – інша заявила про необхідність організації голосування на Донбасі. Їздячи Донбасом, кандидати роздавали обіцянки, які ніяк не можуть допомогти донеччанам – так, наче вони у російській глибинці.

Правляча партія «Єдина Росія» почала співпрацювати з «Союзом добровольців Донбасу», який об’єднує росіян, котрі воювали проти України починаючи з 2014 року. СДД очолює Олександр Бородай, який деякий час був головою так званого уряду угруповання «ДНР». Саму організацію пов’язують з Владиславом Сурковим – людиною, наближеною до президента Росії Путіна. Сам Бородай ніколи не спростував зв’язок СДД з Сурковим.

Вже на фініші підготовки депутат російської Держдуми Віктор Водолацький заявив, що до наступних виборів на Донбасі будуть відкриті одномандатні виборчі округи (начебто це питання розглядалося і для цих виборів). Також він та інші представники правлячої російської партії «Единая Россия» заявляли, що невдовзі після виборів на території ОРДЛО будуть приймати у члени цієї партії.

За словами ватажка угруповання «ДНР», на виборах до Держдуми проголосувало не менше 150 тисяч жителів ОРДО (непідконтрольна частина Донецької області окремо). А ресурси «ЛНР» повідомили, що проголосувало 150 тисяч жителів непідконтрольної частини Донбасу загалом.

«Единая Россия» без Росії

«За нашим статутом, перш ніж стати членом партії «Єдина Росія», необхідно від шести місяців до одного року бути прихильником партії. Але генеральна рада ухвалила рішення про зміну положення в частині жителів Донбасу, тому що ви вже й так пройшли той термін випробувань у рази більше за ці сім років, залишаючись на землі Донбасу справжніми патріотами Росії», – заявив згаданий раніше депутат Держдуми Водолацький у Луганську 30 листопада 2021 року.

У російських ЗМІ з’являється повідомлення: перші 100 жителів непідконтрольної частини Донбасу з російськими паспортами стали членами «Єдиної Росії». При цьому, в переліку регіональних осередків російської правлячої партії так і не з’явилося «Донбасу» чи то «ЛДНР». Хоча анексований Крим там давно присутній.

Тому наразі невідомо, до якого з партійних осередків записують жителів ОРДЛО. А на сайті партії змін у статуті, які вимагають мати «стаж прихильника», так і не з’явилося.

Тож Росія продовжує активно інтегрувати жителів ОРДЛО та учасників конфлікту на Донбасі у своє внутрішньополітичне життя. Такі кроки, вочевидь, суперечать заявам про необхідність повернення непідконтрольної частини Донбасу під український суверенитет, як і офіційній позиції Кремля щодо невизнання угруповань «ЛДНР» державними утвореннями.

Для чого?

На думку доктора політичних наук, голови правління експертної групи «Сова» Михайла Савви, подібні кроки Росії пов’язані з падінням рейтингу правлячої партії у себе вдома.

«Це не має якогось значущого впливу на внутрішню політику Росії чи ситуацію у партії «Єдина Росія», це скоріше такий крок, що спрямований на пропаганду та підтримку «бойового духа» у самих непідконтрольних районах Донбасу. Окрім того, людям, що займають певні посади в ОРДЛО, хотілось б і кар’єрного зростання, а що як не приналежність до правлячої у Росії партії може забезпечити це на територіях, що контролюються Росією», – каже він.

Але, на його думку, ці кроки ще не означають, що Росія офіційно приєднає ОРДЛО, як зробила це з Кримом. Адже для Москви це буде,як фінансовий тягар, так і новий удар через санкції та інші методи впливу з боку країн Заходу.

Російський політтехнолог Гліб Павловський називає прийняття нових членів партії «периферійною операцією» для підтвердження виданих на Донбасі російських паспортів. А голосування на виборах і так званий «референдум» носили, вважає, швидше символічний характер.

«Це (прийняття до «Єдиної Росії» – ред.) не має жодного технічного сенсу, на відміну від організованого голосування на «плебісциті» чи на голосуванні на вересневих виборах у Думу. Там хоча б ці голоси мали механічний сенс. А ця процедура – беззмістовна», – каже Павловський.

На його думку, кроки з наближення ОРДЛО до Росії та віддалення їх від України – це певна погроза. Спрямована вона більше не на Київ, а на «колективний Захід» та, в першу чергу, США. Київ у цьому випадку виступає більше як «транслятор та підсилювач гучності» погроз, але не основною мішенню".