"Джавеліни" і не тільки: Яку зброю Україна придбає у CША

Днями Україна подала заявку на першу закупівлю зброї у США. Все, що Київ отримував до цього, надходило як військова допомога. З одного боку – Україна не витрачала на неї гроші, з іншого – іноді доводилося брати, як то кажуть, що дають (наприклад – радіолокаційні станції з урізаними можливостями, на що постійно скаржилися на фронті). Коли ж Україна відтепер сама купуватиме зброю – зможе вибирати і тип озброєнь і модифікацію. Що саме у першому «оборонному замовленні»? І чому будь-якому союзнику США ніколи не варто обмежуватися тільки військовою допомогою? Журналісти обговорили це із провідним експертом Американської Ради з міжнародної політики Стівеном Бланком – людиною, яка була вчителем багатьох сьогоднішніх військових керівників США, адже професор Бланк півжиття викладав в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу американської армії. Патріоти України пропонують вам прочитати текстовий запис цієї розмови.

– Пане професоре, поясніть, будь-ласка, а що зараз зміниться для України – після того як Київ подав заявку на закупівлю американської зброї?

– Ця програма, в рамках якої Сполучені Штати продають зброю державам, що є партнерами і союзниками США, але не входять НАТО. Програма – постійна, тому якщо вас до неї вже включили, то ви зможете регулярно купувати озброєння – в міру необхідності, оперативно узгоджуючи деталі із Державним департаментом. Що важливо – США також у багатьох випадках самі забезпечують фінансування для таких закупівель (надаючи кредитні лінії – ред.) – тож це дуже вигідно Україні.

– І колишні, і діючі високопосадовці Пентагону – практично всі, із ким мені доводилося говорити, наголошували: мовляв, не можна тільки просити допомогу, Україна (як і будь-який партнер США) має ще й купувати зброю хоча б частково – але своїм коштом. Поясніть, а чому це так важливо?

– Це дійсно так – важливо купувати зброю! Оскільки такий крок демонструє серйозність намірів країни у переозброєнні своєї армії, це показник більш високого рівня двосторонніх відносин, і – що куди важливіше! – показник ваших можливостей. Наочна демонстрація, що країна здатна платити за себе, а не тільки брати в борг чи просити про допомогу.

– Яким може бути перше «українське замовлення»?

– Цей перелік не є публічним, і, ймовірно, взагалі не буде оприлюднений. Що я рекомендував – так це щоб в ньому були кошти на протикорабельні озброєння, на закупівлю невеликих військових суден, а також –протитанкова зброя, засоби ППО і засоби радіоелектронної боротьби, які дозволили б звести нанівець переваги Росії.

– Але весь цей час серед експертів були розмови, що Україні потрібно зосередиться здебільшого на протидії Росії на морі...

– Не зараз! Поки потрібні у першу чергу протитанкові озброєння та ще засоби для боротьби із повітряними цілями. Треба запобігти можливим обстрілам (української території – ред.) із суші. І мінімізувати можливості Росії для ведення вогню і радіоелектронної війни.

– Курт Волкер сказав мені в одному з інтерв’ю, що в рамках нових поставок озброєнь він пропонує надати Україні нову партію джавелінів – оскільки українські військові вже навчилися їх використовувати. Ви підтримуєте цю ідею?

– Так, для України було б добре мати побільше джавелінів, оскільки, як я вже згадав, вам потрібна протитанкова зброя. У Росії серйозна перевага у кількості танків – і це дозволить її нейтралізувати. Тому щось на зразок «Джавелінів» – або безпосередньо «Джавеліни» – було б дуже корисно отримати. Це дуже правильне рішення.

– Але чи не простіше отримати джавеліни в рамках військової допомоги США, а не самим купувати? Як взагалі розділити – що просити як допомогу, а що купувати самим?

– Це ваш уряд має визначати, виходячи із того, що Сполучені Штати самі запропонують як військову допомогу, а що буде доступно тільки для військових закупівель. В будь-якому разі два уряди – український та американський – мають між собою це вирішувати, склавши два окремі переліки.

– Але будь-які закупівлі зброї потрібні у першу чергу як реакція на загрози, що існують. Перше ніж складати «збройне замовлення», Україна мала визначити головні потенційні ризики для своєї національної безпеки; передбачити найбільш вірогідні сценарії, яким має протидіяти, правильно? То ж якими є ці можливі сценарії?

– Я думаю, головна небезпека – можливість висадки російського десанту на українському узбережжі із захопленням Маріуполя і просуванням навіть до Одеси. Вона все ще зберігається. Це що стосується військової сфери. Друга загроза – в енергетиці. Важливо, щоб Україна повністю контролювала джерела енергоносіїв, які належать приватним особам, тобто не є державними. А паралельно домовлялася із іноземним енергетичними компаніями, зокрема з американськими. Треба нарешті викорінити корупцію в сфері енергетики – адже це і не дає забезпечити Україну необхідними їй енергоносіями. Тобто друга масштабна загроза в тому, що Росія спробує взяти під контроль українську енергосистему –паралельно підриваючи Україну політично й інформаційно.