"Ефективність дронів, а в майбутньому це будуть БПЛА на ШІ, здатна забезпечити стіну безпеки від армії темряви", - Коваленко

"Кадри завалених посадок мертвими росіянами під Покровськом (фото/відео не додаю, але легко знайдете) є свідченням того, що кількісна перевага в людях у сучасній технологічній війні все одно не гарантує результат", - пише у своєму блозі Андрій Коваленко, передають Патріоти України.

"Ефективність дронів, а в майбутньому це будуть БПЛА на ШІ, здатна забезпечити стіну безпеки від армії темряви. Звісно, у війні майбутнього роль класичної піхоти частково візьмуть на себе наземні дрони, але все те, що відбувається зараз, – це урок як для нашої майбутньої системи стримування, так і для західного світу.

І для Ізраїлю. Єврейська держава, яка історично, через небезпечних сусідів, була змушена створити найбільш ефективну систему ППО не без допомоги США, сьогодні має дивитися в бік загрози використання проти них дронів на оптоволокні, чим лякають певні російські брудні роти.

І це технології захисту, основою яких стануть дрони на ШІ. У масштабній війні кількість має значення. Кількість піхоти, повітряних і наземних ударних комплексів – кількість у війні – це про нашого ворога. Протиставити цьому просто технологічно краще й дороге озброєння в малих кількостях, як в західних арміях моделі холодної війни, – це мало й неефективно. Але технологічно краще й недороге озброєння, як дрони на ШІ, – цього буде цілком достатньо, аби уникнути війни майбутнього. Для початку бодай потрібно наситити арсенали Європи ударними дронами і дронами-перехоплювачами, ну й, звісно ж, великою кількістю пілотів.

Скорочення ресурсів і часу на знищення піхотної цілі, масштабування ворожих втрат і збереження життів своїх солдатів – основа всього. Технології мають знищувати й готуватися до протистояння з іншими технологіями. Бо роботизовані системи до 2030 року суттєво витіснять живу силу з поля бою.

А поки… поки Росія проводить "м'ясні штурми", шукає по всьому світу найманців, бо в самій Росії бажаючих іти на контракт усе менше й менше. Великі втрати й удари по тилу – шанс їх зупинити. Опинитися у "м'ясній" ямі мало хочуть навіть бідні та спиті російські відброси, яких першими відправляють гнити".