Російська економіка стикається з дедалі більшими труднощами через високі військові витрати, дефіцит робочої сили та західні санкції. На думку економіста Андерса Аслунда, ці фактори можуть посилити фінансові проблеми країни, яка продовжує витрачати значні ресурси на війну проти України, передають Патріоти України.
У своїй колонці для New Voice експерт аналізує, як Кремль намагається фінансувати військові потреби та які наслідки це може мати для російської економіки.
За оцінками, наведеними Аслундом, Росія планує витратити на військову агресію близько 160 мільярдів доларів у 2026 році. На 2027 рік передбачено збільшення цієї суми на 27% — приблизно до 203 мільярдів доларів, або близько 8% ВВП.
Фактичні витрати можуть бути ще більшими, якщо врахувати фінансування з регіональних бюджетів. За оцінкою експерта, у такому разі вони можуть сягати 11% ВВП.
Водночас російська влада має обмежені можливості для залучення додаткових коштів. За словами Аслунда, Фонд національного добробуту країни значно скоротився, доступ до міжнародних запозичень обмежений, а фінансування доводиться забезпечувати переважно податковими надходженнями та внутрішніми позиками.
За наведеними в колонці даними, доходи федерального бюджету Росії становлять близько 18% ВВП. Водночас підвищення податків не забезпечило очікуваного результату.
Аслунд зазначає, що російська влада допускає збільшення бюджетного дефіциту до 3,2% ВВП у 2026 році — приблизно 80 мільярдів доларів. На 2027 рік експерт прогнозує подальше зростання дефіциту до 120 мільярдів доларів.
Одним із можливих способів покриття нестачі коштів може стати примушування державних банків купувати державні облігації з подальшим фінансуванням цих банків центральним банком. На думку економіста, такий механізм може нагадувати приховане грошове фінансування дефіциту та посилити інфляційний тиск.
Інший варіант — запровадження додаткових зборів для компаній із високими прибутками. Водночас подальше посилення податкового навантаження може створювати додаткові проблеми для бізнесу.
Серед ризикованих сценаріїв Аслунд також згадує можливу конфіскацію банківських вкладів. Однак обговорення такого варіанта саме по собі не означає, що російська влада ухвалила відповідне рішення.
Ще однією серйозною проблемою Росії є нестача працівників. За даними, наведеними автором, офіційний рівень безробіття становить близько 2,2%, що свідчить про напружену ситуацію на ринку праці.
Війна посилює цей дефіцит: частина людей залучена до військової служби, інші залишили країну. Аслунд також згадує повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації чисельністю від 300 до 600 тисяч осіб після вересневих виборів до Державної думи. Це слід розглядати як наведені автором чутки, а не підтверджене рішення про мобілізацію.
Подальше скорочення доступної робочої сили може ускладнити виробництво, обмежити можливості підприємств розширювати діяльність і вплинути на динаміку реальних зарплат.
Третім чинником тиску на російську економіку Аслунд називає західні санкції, які обмежують доступ до міжнародного фінансування та скорочують торговельні зв’язки з країнами Заходу.
Окрему увагу економіст приділяє російському нафтовому експорту та так званому тіньовому флоту — суднам, які використовують для перевезення російської нафти в умовах санкційних обмежень.
На думку автора, європейські країни могли б посилити контроль за операціями такого флоту в Балтійському морі, яке відіграє важливу роль у російській морській торгівлі.
Аслунд також стверджує, що Україна має підстави вимагати виконання арбітражних рішень щодо компенсації збитків українським компаніям. У колонці згадується сума близько 10 мільярдів доларів. Можливість стягнення цих коштів залежить від конкретних рішень, юрисдикції та правових механізмів їх виконання.
Ще одним потенційним джерелом компенсації збитків автор називає заморожені за кордоном резерви Центрального банку Росії. За його оцінкою, йдеться приблизно про 300 мільярдів доларів, значна частина яких перебуває в Європі, зокрема в інфраструктурі бельгійського депозитарію Euroclear.
Аслунд виступає за використання цих коштів для компенсації Україні шкоди, завданої російськими руйнуваннями.
Однак питання використання самих заморожених активів і доходів від них має різні правові аспекти. Їх конфіскація або спрямування на компенсації потребує відповідних юридичних механізмів і рішень держав, у юрисдикції яких перебувають кошти.
У підсумку Аслунд вважає, що поєднання високих військових витрат, бюджетного дефіциту, нестачі працівників і санкцій може посилити економічну нестабільність Росії.
Водночас наявність цих проблем не означає автоматичного чи неминучого краху російської економіки. Кремль може намагатися адаптувати бюджетну політику, збільшувати внутрішні запозичення, змінювати податки та перерозподіляти ресурси.
Головне питання полягає в тому, наскільки довго Росія зможе фінансувати війну без поглиблення економічних дисбалансів і які наслідки це матиме для населення, бізнесу та державних фінансів.
Російська економіка стикається з дедалі більшими труднощами через високі військові витрати, дефіцит робочої сили та західні санкції. На думку економіста Андерса Аслунда, ці фактори можуть посилити фінансові проблеми країни, яка продовжує витрачати знач...
Венесуельському лідеру Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес висунули додаткові звинувачення у змові з метою вчинення катувань. Ця справа може відкрити нові можливості для кримінального переслідування за злочини, скоєні за межами країни, де розг...
