Головного отамана УНР нарешті вшанують на малій батьківщині: Петлюра в бронзі. У Полтаві оголосили переможців всеукраїнського конкурсу зі спорудження монументу Симонові Петлюрі

У Полтаві оголосили переможців всеукраїнського конкурсу зі спорудження памֹֹ’ятника Симонові Петлюрі – одного зі знакових державних і політичних діячів національно-визвольних змагань початку ХХ століття.

За 30 років незалежності уродженцю Полтави Симону Петлюрі, який став символом боротьби за самостійність української держави, у його рідному місті спромоглися встановити лише дві меморіальні дошки. Першу відкрили у 2006 році, другу – у 2018-му, зазначають Патріоти України.

Постать голови Директорії і головнокомандувача військами УНР заслуговує на масштабніше визнання, вирішили у департаменті культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації і оголосили архітектурний конкурс на спорудження пам’ятника Симону Петлюрі.

У листопаді минулого року пам’ятник Петлюрі відкрили у Польщі, у 2017 році у Вінниці, а у 2001 році – у Рівному, яке стало першим українським містом, де встановили пам'ятник головному отаману.

До слова, у Києві повноцінного памֹ’ятника Симонові Петлюрі і досі немає, а є лише барельєф. Однак впродовж минулого і цього року столична влада вшанувала двох інших видатних діячів Української революції 1917-1921 років і відкрила пам’ятники полковнику армії УНР Петру Болбочану (чий конфлікт з Петлюрою виявився роковим для цього геніального полководця, як і для УНР вцілому.- ред.), а також австрійському архикнязю з українським корінням Василю Вишиваному (Вільгельму фон Габсбургу).

Петлюра – пам’ятник

Переможець конкурсу – 3-х метрова бронзова постать отамана на гранітному постаменті – нагадує радше середньостатистичний радянський пам’ятник, ніж вигляд вояка 1917–1921 років, зауважує історик Артем Папахін.

Крім цього, на його думку, у ескізі є багато неточностей з погляду військової уніформи, та й сама фігура головнокомандувача дещо прикрашена і далека від реальності.

«Головний отаман не мав таких героїчних пропорцій, як пропонує скульптор, – пише Артем Папахін на своїй сторінці у фейсбуці, – але якщо ці пропорції диктує канон зображення, то детальніше відтворити однострій Петлюри ніщо не заважає.

У френчів того часу була висока талія і великі кишені (форма кишень, місце їхнього розташування і складки на них теж відрізняються від оригінальних, які можна побачити на багатьох фотографіях вояків УНР).

Тож порівнюючи фото бронзової моделі пам’ятника з фото Петлюри, можна помітити, де має бути талія, яких розмірів повинні бути кишені і пояс. Портупея, якої на фото Петлюри немає, підтягувала пояс іще вище». Також, веде далі історик, реальні френчі мали іншу кількість ґудзиків, на них не було погонів.

Ще одна деталь, яка впадає в око, це шабля. Таку зброю на довгих портупеях могли носити хіба що гусари російської армії, але Петлюра не був офіцером чи кавалеристом, стверджує Артем Папахін. Заради правди треба зазначити, що кавалеристи армії УНР пишались своїми шаблями не менше ніж їх російські супротивники, чи супротивники та союзники Польщі.