Горе європейським скнарам: National Interest підрахував шанси НАТО у війні з Росією за Польщу та Прибалтику без участі США

Що сталося б, якби США вийшли з НАТО? Міжнародний інститут стратегічних досліджень оцінив кілька сценаріїв війни альянсу включно з Канадою проти Росії, але без підтримки Америки, передають Патріоти України.

Як пише National Interest, за легендою одного з них російська армія у 2021 році окупує Литву і частину Польщу по сусідству з Калінінградською областю. Враховуючи, що у Варшави й Вільнюса є членство в НАТО, вони звернуться до союзників по допомогу відповідно до статті 5 статуту альянсу. Атака проти одного з членів повинна розглядатися як атака проти всіх. Тож союзники без США мобілізують сили для того, щоб змусити Росію забратися з окупованих територій.

Однак, така наступальна операція, на думку експертів, зіштовхнулася б з низкою серйозних проблем. Простіше кажучи, НАТО буде важко зібрати велику військову силу й адекватної її підтримувати.

Наразі у НАТО є дивізія швидкого реагування. Існують також плани розширити її до розмірів корпусу. Однак, на думку експертів, обидві ці структури «не зможуть ефективно накопичити сили», які були б потрібні для втілення сценарію відповіді. Приміром, щоб вступити в бій з російськими військами з підтримкою танків, наступальні сили НАТО повинні будуть складатися з механізованих бригад з сучасними танками й БМП. Щоб перемогти росіян, союзникам потрібно буде досягти пропорції сил два до одного. А отже знадобиться чотири корпуси швидкого реагування, а не один, як планується.

Разом з тим, в разі російського вторгнення в одну з країн Балтії без армії США і якщо допустити, що Польща вже зазнала серйозних втрат, «решта європейських членів НАТО і Канада будуть мати лише 20 бригад, які відповідають необхідним критеріям для бою».

«Близько третини від загальної кількості формувань забезпечена легкими колісними бронемашинами. Зважаючи на це, в середньому 50% цих формувань будуть придатні для розгортання в межах 90 днів. Загальна сила, доступна НАТО, буде еквівалентом одного корпусу. Схожим чином, наразі у союзників недостатня кількість сучасних систем артилерії, зокрема далекого радіусу дії. Значне збільшення розмірів обох сил буде необхідне для адекватної відповідності вимогам, так само як і збільшення загальної чисельності сил і покращення озброєння чинних європейських бронетанкових бригад. Також знадобиться суттєве підвищення рівня бойової готовності», - йдеться у висновках Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

Наземним військам буде потрібне прикриття від атак російської авіації. Крім того, у Москви є великий арсенал балістичних і крилатих ракет, які можуть вдарити по базах ВПС НАТО, а також по ланцюгу забезпечення. «Обмежена кількість доступної ВПС і протиракетної оборони допоможе ефективно покрити лише авіаційні бази НАТО на передовій. Однак, її не вистачить для захисту наземного компонента як такого чи для захисту критичної військової інфраструктури, зокрема, польових штаб-квартир і логістичних центрів», - вважають експерти.

ВМС НАТО буде також важко діяти в насичених ракетами регіонах Балтійського, Чорного і Середземного морів. Союзникам бракує ефективних безпілотників і систем розвідки. Крім того, багато країн НАТО мають в запасах набоїв і боєприпасів лише на кілька днів ведення війни. Особливо це стосується арсеналів високоточних бомб. Їх альянсу бракувало під час обмеженого удару з повітря по Лівії у 2011 році.

На додачу до всього вартість закупки необхідного обладнання і забезпечення необхідної кількості персоналу для перемоги над Росією в Балтії буде сягати 357 мільярдів доларів. Однак, незамінність США для НАТО виходить за межі суто фінансових розрахунків. Хоч в деяких сферах теоретично європейська частина альянсу може перерозподілити власні ресурси, в інших їм просто потрібна допомога Америки. «Деякі можливості, які зараз забезпечують США, такі як логістика і підтримка наземних військ, можна досить прямолінійно і дешево замінити. Однак, інші завдання, які виконують США, майже унікальні. І буде надзвичайно важко замінити їх європейськими зусиллями», - вважають експерти.