"Я бачив, як ворог наводив на нас гармату": 22-річний нацгвардієць в одному бою знищив 2 танки та БМП

Два російські танки та бойову машину піхоти (БМП) знищив в одному бою на Київщині 22-річний боєць Національної гвардії України із позивним Зять. Молодий боєць лише нещодавно освоїв потужні протитанкові ракетні комплекси, передають Патріоти України.

— Вранці ми заступили на патрулювання Житомирської траси неподалік села Бузова, — розповів «ФАКТАМ» нацгвардієць. — Спершу все було спокійно. Звісно, наш протитанковий ракетний комплекс «Фагот» був наготові. Аж близько 12-ї години я почув брязкіт гусениць та рев двигунів. Зрозуміли: ворожа «броня» суне… Бо у тому напрямку наших тоді точно не було. Там знаходились ще окуповані села. Дійсно, здалеку побачили колону з двох танків та двох БМП. І щойно ворог підійшов на відстань близько кілометра, наш командир із позивним Лис наказав: «Вогонь»!

Я цілився між баштою та корпусом першого російського танка. Туди й влучив з першого ж пострілу. Чітко бачив, як з танка почав тікати екіпаж. Ворожі солдати ще й почали хаотично стріляти довгими чергами, хто куди бачив. Але ми тоді вже надійно заховались в укриттях. Тож вони нас так і не побачили.

— Потім інший російський танк зачепив пошкоджений на буксир та потягнув далі шляхом. Він нас теж не бачив, — продовжує Зять. — Тим часом ми з Лисом вже перезарядили ПТРК. І щойно другий непошкоджений танк із підбитим на буксирі оминув нас, вдарили й по ньому. Влучили у корму. З першого ж пострілу! І цей ворожий монстр миттєво спалахнув.

Далі на нас посунула ворожа «беха»… Добре, що Лис її вчасно побачив і попередив! Тож ми встигли блискавично перезарядитись і знову вдарили. До речі, окупанти нас вже помітили. Бо гармату у башті БМП вже навели на нашу позицію. Але ми таки влучили першими! Ця броньована машина теж спалахнула. Остання БМП, кинувши своїх на полі бою, втекла. Ми знищили й екіпажі підбитої техніки. Згодом стало відомо, що ця російська колона виїхала «за харчами» для своїх. Можливо, їхали грабувати людей у навколишніх селах. Чесно скажу, що було досить страшно, особливо коли бачиш, що ворог цілиться з потужної гармати у тебе! Але ми робили усе, що треба робити!

До речі, у мене це вже не перша «зустріч» із російськими танками. Раз ми супроводжували наших військових. Вночі потрапили під обстріл. А потім виліз російський танк і лупив по нас майже впритул. Осколки розлетілись у мене над головою. Дивом не влучив…

Я служу у Нацгвардії вже понад півтора роки. Саме на початку активної фази війни вивчився на оператора ПТРК. «Фагот» теж дуже потужна та зручна, легка у користуванні зброя. У решти наших хлопців з протитанкового взводу, яким командує Лис, є й іноземні NLAW, Javelin. Із ними я теж вмію поводитись!

— Згодом після бою ми дізнались, що знищили саме найсучасніші російські танки, — зазначив офіцер Нацгвардії з позивним Лис. — Кажуть, що це був підрозділ «бурятів». Але ми не дозволили їм зробити «легку прогулянку». Зять — один з кращих бійців нашого взводу. Сумлінний, старанний боєць, друг та побратим. Як і усі наші хлопці. Взвод молодий — від 18 десь до 40 років. Є строковики, є контрактники, є мобілізовані. Усі разом готові завжди підставити один одному плече допомоги. І бити ворога до повної перемоги!