Як історія Зеленського про держпереворот вплине на імідж України, - аналітик

"Заява, зроблена для досягнення незрозумілих внутрішньополітичних цілей, дасть нову поживу для російської пропаганди. І, що гірше, помітно ускладнить роботу українського дипломатичного відомства, спрямовану на просування тези про Україну як форпост демократії на шляху путінізму", - пише оглядач Тарас Паньо у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Слід віддати президенту Зеленському належне. Про "держпереворот" він сьогодні заявив дуже стримано і обережно. Навіть сором'язливо. Мовляв, і головний український спонсор перевороту про цю подію, можливо, ще нічогісінько не знав. Це при тому, що до озвученої дати державного злочину залишається чотири дні — невже все організовували в кредит? Та й сам переворот чи то планували, чи то так, самі лише розмови антидержавні вели. І за всім цим, ясна річ, стоїть Росія.

Вся ця заява була настільки благодушна й неозначена, позбавлена не тільки правдоподібності, а навіть театрального трагізму, що чинному президенту України, вочевидь, слід йти на курси сценічного мистецтва до Лізи Богуцької. Яка пророкувала минулого року аналогічну подію якщо й не з більшою достовірністю, то бодай з краще зіграною тривогою в голосі.

Абсолютно зрозуміло, що заява Зеленського мала якусь свою внутрішньополітичну мету. Можливо, це був своєрідний спосіб запросити Ріната Леонідовича на Банкову для розмови. Можливо — продемонструвати, що підконтрольні олігарху телеканали дуже-дуже сильно розлютили президента. І він готовий скоїти Ахметову якусь капость, але яку саме — Єрмак йому іще не порадив. Хтозна.

Але проблема в тому, що Володимир Зеленський — не Ліза Богуцька. І його заяви для преси слухають не тільки в Києві. Повідомлення про держпереворот викличе закономірний інтерес як у наших союзників, так і в недоброзичливців.

У Росії вже встигли спростувати свою участь у підготовці держперевороту в Україні. І надалі, очевидно, будуть відпрацьовувати дві інформаційні лінії. Перша з яких полягає в тому, що український президент розповсюджує фейки. Як про держпереворот — так і про можливу агресію на кордоні. Мовляв, ні першому, ні другому вірити не можна. Друга лінія, натомість, полягатиме в припущеннях стосовно того, що проти Зеленського і справді щось планували. Що є свідченням політичної нестабільності в Україні, нездатності центрального уряду належним чином виконувати свої обов'язки, і так далі. Як одна, так і друга лінія навряд чи додасть позитиву іміджу України у світі.

Втім, нехай собі Росія — там завше знайдуть в чому звинуватити сусідів. Але і з нашими союзниками історія кепська.

Впродовж останніх місяців українське МЗС, частина депутатського корпусу та експертного середовища, а також проукраїнськи налаштовані політики всього світу формували образ України як "міцної цитаделі демократії на шляху російського авторитаризму".

Натомість після сьогоднішньої заяви Зеленського з'являється одразу два питання. Якщо ми "міцна цитадель" — то звідки чутки про державний переворот? Чи є сенс вкладати кошти і військову допомогу в державу, де завтра невідомо хто опиниться при владі?

А інший момент полягає в тому, що поняттям "загроза держперевороту" користуються для досягнення своїх цілей вельми специфічні політики. Список яких із великим відривом від конкурентів очолює де-факто президент Білорусі Лукашенко, який повідомляє про подібну загрозу раз на декілька місяців. За ним йде Ердоган, який під приводом "боротьби із заколотниками" зачищає політичну опозицію, та Ніколас Мадуро, який програні вибори також перетворив на "спробу державного перевороту".

Ні, звичайно, буває по-всілякому, і є приклад демократичної Македонії, де російські агенти та їхні сербські партнери справді намагались щось подібне провернути. Але той випадок стоїть осторонь — оскільки його розслідували спецслужби різних європейських країн, і небезпека була цілком реальною. Натоміть такі "неконкретні" — щоб не сказати трішечки уявні перевороти, як той, що про нього розповідав Зеленський, трапляються все-таки частіше в автократів, ніж у демократичних державах.

Тож, зважаючи на той факт, що заява про згаданий переворот допомагає опонентам України, і ставить у складне становище наших союзників, дуже б хотілося, щоби глава нашої держави трохи ретельніше зважував свої тези перед тим, як випускати їх у світ широкий на прес-конференціях. Оскільки проблем в глави держави зараз ніби й так вистачає, аби придумувати собі ще й уявні".