Як Путін контролює національні меншини в Україні

Цей рік є знаковим для національних меншин в Україні, оскільки за ініціативи Президента найближчим часом Верховна Рада візьметься за прийняття одразу двох законів: «Про корінні народи» і «Про національні меншини», повідомляють Патріоти України з посиланням на Спротив.Інфо.

І вже на етапі створення їх проектів точиться боротьба щодо питання, які права там будуть прописані для національних меншин та корінних народів, що буде нового у порівнянні з чинним законодавством, а головне – хто може отримати статус корінного народу, якому анонсується широке коло прав і навіть повноважень.

Нещодавно законопроект Президента «Про корінні народи» був представлений українському суспільству.

Він передбачає широкі права для кримських татар, караїмів та кримчаків. Проте, на таку його редакцію вже встигли «образитися» українські гагаузи та греки. Не підпадають під поняття корінних вони тому, що не вважаються в Україні автохтонними. Греки ще й мають праматірну державу – Грецію.

В свою чергу, розробкою законопроекту про національні меншини займаються одразу декілька експертних груп, зокрема, приймає участь Голова парламентського Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат України, етнічний грек Д. Лубінець.

Тому, пропонуємо на прикладі громадського життя грецької національної меншини описати чинники, які обов’язково потрібно врахувати в обох законах для унеможливлення розпалювання міжнаціональної ворожнечі, а головне недопущення впливу на національні меншини в Україні з боку країни-агресора.

Так, світовий еллінізм об’єднаний міжнародною Радою греків зарубіжжя (SAE), яка складається з Периферій. Українські греки, що представлені Федерацією грецьких товариств з офісом в Маріуполі, входять до Периферії країн Причорномор’я і Центральної Азії (до 2017 року її назва була Периферія країн колишнього СРСР), до якої також входить Росія, Казахстан, Азербайджан, Киргизія, Білорусь, Молдова, Грузія та Вірменія.

«Нашу» Периферію очолює Саввіді Іван Гнатович – член Ради з міжнаціональних відносин при Президентові Російської Федерації, президент національно-культурної автономії греків Росії.

Таким чином, виходить, що на грецьку національну меншину Приазов’я колосальний вплив має Російська Федерація, а російський олігарх Іван Саввіді формує порядок денний роботи Периферії та фінансує їхні проекти. До прикладу, цьогорічні заходи в Україні, Росії та Молдові до 200-річчя грецької революції формувалися командою цього російського олігарха.

Тому не дивно, що вся інформаційна кампанія Росії щодо цієї теми часто включає в собі тези про нібито російську приналежність українських міст Одеса, Київ, Ніжин тощо.

Ще одним фактором є фінансова залежність грецької громади України від Росії. Ось, до прикладу, лист українських греків до російського олігарха з проханням про фінансову допомогу.

При цьому, Фонд Івана Саввіді фінансував не лише греків Маріуполя, але й підконтрольний окупаційній владі Криму представницький орган греків Криму.

Слід зазначити, що цей же фонд значиться серед грецьких товариств Росії, які надавали фінансову та продовольчу допомогу боовикам т.зв. «ДНР».

Якось дивно виходить: у 2015 році проросійські бойовики обстріляли Маріуполь – «місто з грецьким корінням». Загинуло близько 30 мешканців, серед яких етнічні греки. У тому ж році фонд російського олігарха «з грецьким корінням» отримує подяку від бойовиків т.зв. «ДНР», а згодом, лідер ФГТУ, що знаходиться в тому ж таки Маріуполі, звертається за допомогою до Івана Саввіді.

Однозначно, винна тут не Федерація грецьких товариств, яка намагається допомогти членам своєї громади, а обставини, за яких ця фінансова допомога контролюється Росією.

Ще одним фактором, який негативно впливає на грецьку національну меншину України є те, що українські греки є організаційно залежними від того ж таки Івана Саввіді. І останній цим охоче користується.

Яскравим прикладом є, наприклад, лист Івана Саввіді датований 2014 роком, у якому, в розпал російсько-української війни на Сході, російський функціонер просить греків України інформувати по ситуації та сформувати при Федерації греків України оперативний штаб для моніторингу проблем у Приазов’ї та Криму. При цьому, наголошує, що «за греками Русь Православна».

Контроль греків України з боку структур Івана Саввіді продовжується і сьогодні. Нещодавно, наприкінці квітня, член Федерації грецьких товариств України Юлія Жарікова прозвітувала Лідії Татановій — керівнику того ж таки Фонду Івана Саввіді, що фінансував «ДНР» і окупаційне об’єднання греків Криму «Таврида», про результати роботи грецької національної меншини України у 2020-2021 роках.

Мабуть, такі факти впливу РФ чи інших сусідніх країн є непоодинокими серед інших національних меншин.

Тому, при формуванні законодавства України про національні меншини, українським експертам необхідно однозначно врахувати нормативні запобіжники, які будуть унеможливлювати вплив на національні меншини з боку країни-агресора та й інших не дуже вже дружніх до України держав.