"Путін та Лукашенко 4 листопада підписали декрет про "об’єднання" - хоча, звісно, швидко нічого не буде. Але саме бажання Москви якось формалізувати паразитарний статус Білорусі щодо РФ - цілком логічне. Адже ми дійсно спостерігаємо класичну паразитуючу державу диктаторського типу, в котрій все тримається тільки на волі донора", - пише політтехнолог Олексій Голобуцький на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Очевидно ж, що якби не Москва, то протести в Білорусі мали би геть інакший результат. Та й взагалі: Путіну достатньо просто перекрити надходження ресурсів до РБ, і Білорусь буквально за кілька місяців перестане існувати.
Тому логічне і прагнення Росії використати паразита з максимальною ефективністю - наприклад, як максимально наближений до Європи (і до України теж) військовий плацдарм. Це не привід панікувати: якби Росія дійсно хотіла організувати наступ на наші північні кордони з території Білорусі, то Лукашенка б ніхто не питав і ніякі додаткові союзницькі угоди не знадобились би. Але мені здається, що режим Путіна якраз і не хоче повномасштабної війни. Що могли, вони зробили 2014-го. А тепер умови й залучені ресурси геть інші.
Зрештою, навіть практично заморожений локальний конфлікт зумовив значні втрати РФ і Путіна від санкцій. А "гаряча фаза" негайно спонукає до відключення від міжнародної банківської системи, замороження активів, геть інакший рівень санкцій. Ну і повна ізоляція. І російська еліта це прекрасно розуміє та не бажає допустити. Принаймні, такі висновки можна зробити з їхньої кампанії довкола "Північного потоку-2" і з активних натяків на зняття наявних санкцій.
Хоча не варто забувати, що і в Росії також жорсткий диктаторський режим. Настрої в Кремлі можуть змінитись будь-якої хвилини, і якось логічно обрахувати це нереально. В диктаторських режимів інакша логіка.
Теперішні ж порухи Кремля в бік "союзної держави з Білоруссю" - це банальне бажання підгребти під себе ті державні підприємства, котрі досі належать Білорусі. Проте Лукашенко сприймає це як зазіхання на його особисту кишеню. Стати звичайним "генерал-губернатором Білоруської губернії" в нього жодного бажання немає.
Навпаки, Лукашенко хоче зміцнити і навіть підвищити свій статус, отримати певні гарантії щодо майна, щодо дітей і онуків. Ймовірна союзна держава з РФ це може гарантувати. А може й не гарантувати - тому торг триватиме ще довго.
Адже для подібних гарантій РБ доведеться міняти Конституцію, вигадувати для Лукашенка якусь недоторкану посаду чи систему влади, за якої Лукашенка не можна буде посунути. Зрештою, Бацька просто звик бути при владі і вже не уявляє, як це - без неї. Нагадаю, Лукашенко у владі з 1994 року - майже 30 років. Путін ще був дрібним клерком в Петербурзі, а Лукашенко вже був президентом Білорусі.
Звісно, Білорусь повністю залежна від Росії, Путін міг би просто взяти те, що йому хочеться, без жодних розшаркувань. Поставити замість Лукашенка маріонетку якусь, просто включити Білорусь до складу Росії через той же звичний механізм "референдуму". Але Путін цього не робить. І не схоже, що планує робити. Гадаю, там є якась слабкість стосовно Лукашенка. Чи "класова солідарність" одного диктатора з іншим, чи ще якась причина.
Але якщо з Лукашенком щось станеться, ситуація може миттєво змінитись. Наша задача: уважно спостерігати і вчасно відреагувати на будь-який розвиток подій".
Для того, аби зруйнувати Керченський міст, який зʼєднує РФ з окупованим Кримом, недостатньо буде самих лише ракет ATACMS. Для того, щоб руйнація переправи стала гарантованою, нам потрібні Taurus, передають Патріоти України. Передачу Україні цих ракет п...
Сьогодні Росія визнала, що зробила уже другий за цей рік крок до ескалації війни проти України. Як наголосив президент України, по Дніпру була застосована нова російська балістична ракета, передають Патріоти України. "Путін ударив по нашому місту Дніпр...