"Якщо ми думаємо на рішеннях із лайна і палок протягнути ще кілька років війни, це погано закінчиться", - Берлінська

"Ми поступово доходимо до моменту, коли росіяни зможуть запускати 1000+ ударних БПЛА типу Shahed за добу. Загалом на кінець травня 2025 року ми починаємо все сильніше відставати в технологічній гонитві. На низці напрямків ще зберігається паритет, але в основному росіяни дедалі більше попереду", - пише у своєму блозі Марія Берлінська, передають Патріоти України.

"Вони створили державну політику, залучили десятки тисяч провідних інженерів в архітектуру воєнної промисловості, доєднали сотні інженерних команд від партнерів із того-таки Китаю, Північної Кореї, Білорусі тощо, вкинули сотні мільярдів доларів у RnD і компонентну базу. Ми намагаємося дотягувати на low tech, але дешеві, прості технології – це тільки частина рішення. Потрібен стрибок на якісно новий рівень, а для цього треба фундаментальна і прикладна науки.

На рішеннях із хобійного радіоринку ми й так зробили диво. Трималися більше ніж три роки. Але ці рішення все більше долають системні, монументально-наукові проєкти об'єднаних російсько-ірансько-китайських інженерних команд.

Якщо ми думаємо на рішеннях, зліплених із лайна і палок, протягнути ще кілька років війни, це дуже погано закінчиться. Спершу ці рішення перестануть працювати, потім росіяни дадуть ще кілька game changers, а потім деморалізується армія і закінчимося ми.

Наші технології – це на умовних 80% саме такі рішення. Ми вперлись у скляну стелю фундаментальної науки. Скляну, тому ми розуміємо, куди йти. Іти нам ніхто не заважає. Немає спроможностей. Фундаментальна наука в нас була десятиліттями викинута на узбіччя історії, і її точно не можна створити за три роки.

Що із цим усім робити? Єдине правильне рішення – це створення стратегії державної політики з розвитку воєнних технологій. Це має бути питання номер один. Бо, якщо не буде цього, за лічені роки не буде нічого, крім стертих міст та окупаційної влади.

Нам, простим небайдужим людям, волонтерам, військовим, єдине, що можна зробити, – ще трохи виграти для чиновників час: об'єднувати інженерів, знайомити між собою й із військовими, допомагати тестувати їхні вироби на фронті й полігонах, привозити компоненти, шукати фінансування. Цікавитися MilTech і максимально сприяти всім, хто цим займається.

Зараз увесь фронт технологічно тримається буквально на кількох тисячах інженерів і виробників. Уся багатомільйонна країна – і буквально на кількох тисячах людей. Їм потрібно максимально допомагати й паралельно навчати нових спеціалістів, розуміючи, що підготовка фахівців, фундаментальна наука – це як мінімум 5–10 років. Але війна тільки починається. Щоб не програти остаточно вже завтра, думати і вкладатися потрібно вже зараз. Невідкладно".