Яку мету насправді переслідує Кремль: Газова угода між "Газпромом" та Угорщиною та її можливі наслідки (відео)

З першого жовтня 2021 року Угорщина купуватиме російський газ в обхід України. Відповідну угоду підписали на початку тижня у Будапешті. Досі російський газ Угорщина отримувала транзитом через територію України. Договір угорського уряду з російським «Газпромом» розрахований на 15 років, з можливістю перегляду умов через 10 років. Сторони домовилися, що «Газпром» щорічно поставлятиме Угорщині 4,5 мільярди кубометрів природного газу двома маршрутами: через Сербію та через Австрію. Офіційний Київ розкритикував Будапешт за газову угоду з Росією. В МЗС заявили, що це політичне, економічно-необгрунтоване рішення, прийняте на догоду Кремлю та на шкоду національним інтересам України та українсько-угорським відносинам, передають Патріоти України.

У відповідь Угорщина звинуватила Україну, мовляв, Київ втручається у внутрішні справи сусідньої держави. Очільник МЗС Угорщини Петер Сіярто заявив, що, українці не мають стосунку до того, з ким Угорщина укладає угоди.

Офіційний Київ наполягає: Угорщині вигідніше отримувати газ транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяє найкоротшим шляхом безперебійно постачати газ до країн Європи. Україна також планує звернутися до Європейської комісії, аби там надали оцінку діям Росії та Угорщини.

Чому та на яких умовах Будапешт та Москва домовилися про постачання газу в обхід України? Які наслідки матиме ця угода для Києва та які насправді цілі переслідує Кремль?

Експерти говорять про політичні цілі Росії

«Як заявила угорська сторона, цей контракт дасть можливість отримувати дешевший газ для споживачів Угорщини. Не виключено, що росіяни запропонували їм контракт, який економічно вигідніший. Але для обох сторін, я думаю, для Угорщини і для Росії, є тут ще і політичні складові. Для Росії, зрозуміло, політична складова – це намагання завантажити обхідні маршрути для того, щоб зменшити в майбутньому, після 2024 року (дія чинної угоди «Нафтогазу» та «Газпрому» про транзит газу через Україну закінчується 31 грудня 2024 року – ред.) попит на потребу в українських потужностях. Тому що ця потреба визначатиме, яким буде транзитний договір наступний, якщо він буде взагалі. Рівень завантаження української ГТС – це теж інструмент тиску зі сторони Росії на Україну, тому що є дуже багато економічних, технічних, політичних наслідків, які витікають, залежно від того, які будуть обсяги транзиту, який буде режим транзиту», – зауважив керівник енергетичних програм «Українського інституту майбутнього» Андріан Прокіп.

Підписана угода між російським «Газпромом» і Угорщиною «мізерна за загальними обсягами, але по нас б’є відчутно», наголосив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

«Угода – елемент певної системної гри «Газпрому», спрямований не тільки на те, щоби обійти Україну, але і пересварити країни Центрально-Східної Європи, спровокувати конфлікт, боротьбу за російський транзит. По газопроводу «Ямал-Європа» «Газпром» теж зараз мінімізував обсяги постачання до Європи, там практично на одну третину потужності використовується. І намагається спровокувати конфлікт з Україною та Польщею – як боротьба за російський транзит. Тому в цьому випадку підписання контракту між «Газпромом» і угорською компанією – це один із таких пазлів загальної картини.

Цей угорський контракт, мінімізація транзиту через польський напрямок і паралельно «Газпром» пропонує Україні поновити прямі постачання газу – з одного боку, ми бачимо угорський батіг, з іншого боку, ми бачимо гру проти Польщі (яка заявила, що з 2023 року відмовляється від російського газу – ред. ), а також і посварити Україну і Польщу (...) – це спроба додатково внести хаос в газові відносини в Центрально-Східній Європі і, відповідно, поставити Україну особливо ще в більш скрутне становище», – зазначає Гончар.

Директор «Інституту центральноєвропейської стратегії» Дмитро Тужанський зазначив, що Угорщина на 70% залежить від російського газу, а «всі спроби якось диверсифікувати це питання мали дуже умовний успіх»:

«Велике питання – чому Угорщина і чи справді в її інтересах підписувати такий довготерміновий контракт – аж на 10+5 років з фіксованою ціною і на поставки фактично 50% об’ємів свого споживання, тобто 4,5 мільярди газу... Я думаю, що Угорщина просто не могла відмовити росіянам, відмовити в тому числі на вимогу росіян обійти Україну. Оце їхня ціль – позбавити Україну заробітків від транзиту, спровокувати кризу, зіштовхнути угорців і українців лобами.

Справді ситуація з одного боку очевидна: Угорщина – суверенна держава, підписала контракт, який вона захотіла. Але такий контракт, яка там ціна, а вона, очевидно, дуже низька. Бо розумієте, від зміни логістики транспортування газу Угорщина також втрачає гроші. Бо газ ішов через Україну, через Угорщину – і Угорщина заробляла на транзиті російського газу, який потім йшов у Хорватію і на Балкани, там в Сербію. Зараз Угорщина на цьому заробляти не буде. Очевидно, «Газпром» це компенсував. Але для «Газпрому» це гра. Тобто показати – ага, дивіться, давайте з нами не об’єднана Європа веде перемовини, з «Газпромом», і якось це все узгоджується, колективний Захід, і щоб це був баланс, щоб була колективна безпека, а домовляйтеся, як Німеччина, як Угорщина. Ми готові, зробимо вам круту ціну тощо, тобто нехтуйте цими поняттями колективних зобов’язань, колективної безпеки. Тобто це ціль Росії очевидна – підірвати єдність Заходу. Угорщина вкотре цьому підігрує. Але тут питання, чи могли вони не відмовитись».

Росія заперечує

Тим часом речник президента Росії Дмитро Пєсков твердить, що Москва не збирається використовувати газ, щоб чинити тиск на інші країни, зокрема, на Україну. Про це він заявив 28 вересня, відповідаючи на запитання, що контракт Угорщини з «Газпромом» спрямований проти України: «Ні, це не так. Росія ніколи не використовувала, не використовує і не має на меті використовувати блакитне паливо для того, щоб когось карати… Росія використовує блакитне паливо виключно в своїх інтересах... і виключно на комерційній основі», – каже речник Путіна.

Представник Кремля звернув увагу, що контракт із Угорщиною укладений на максимально вигідних економічних умовах і жодних обов’язкових маршрутів транзиту не існує: «Ви знаєте, що президент Путін говорив про готовність після 2024 року продовжувати транзит через Україну в разі, якщо будуть відповідні економічно вигідні і економічно доцільні умови. Тому абсолютно немає ніякого місця для критики і, звичайно, не повинно бути місця для таких істеричних реакцій».

В МЗС України кажуть про «кроки у відповідь»

Речник МЗС України Олег Ніколенко наголосив, що Україна розглядає газову домовленість між Угорщиною та «Газпромом» як загрозу нацбезпеці:

«Ми вважаємо, що ця угода є політичним кроком. Ми не заперечуємо права Угорщини укладати комерційні угоди, але ми розуміємо, що виключення України із системи транзиту газу в цій угоді було ключовою вимогою російської сторони, і на цю вимогу угорська сторона пристала. Тому, звичайно, ми будемо вживати подальші кроки саме в площині захисту національних інтересів. Україна ухвалила рішення відтермінувати засідання спільної комісії, яка мала відбутися цього тижня. Ми вважаємо, що зараз принципово важливо, щоб дві наші країни сіли і прагматично подивилися, яким чином ми можемо рухатися далі в сфері співпраці в енергетичній галузі. І, власне, щоб підійти до того, щоб виробити оптимальні рішення для нейтралізації загроз цієї угоди. Якщо ця загроза не буде мінімізована і нейтралізована, звичайно, ми будемо змушені вживати кроки у відповідь для захисту своїх інтересів».

Про те, які можуть бути кроки, Ніколенко не уточнив.

Михайло Гончар наголосив: «Треба вжити заходів, щоб оцей випадок став не просто медіабулькою в кінцевому підсумку, а щоб запрацювали механізми, пов’язані з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, підкреслюю, і країнами-членами, Угорщина – така країна-член ЄС, і договір енергетичного співтовариства потрібно використати. І той факт що у нас є і двосторонній договір з Угорщиною, про який вже забули всі, то потрібно також нагадати. МЗС України нагадало про це. Тут потрібно задіяти європейські механізми, бо ми – хоча й не країна-член ЄС, але маємо Угоду про асоціацію. Тому потрібно на практичному цьому випадку угорсько-російського контракту провести тестовий режим, як працюють всі ці механізми, які там у нас є з Європейським союзом.

Не секрет, що у Брюсселя і Будапешта зараз дуже напружені відносини, і вони не сьогодні склалися. Тому, я думаю, не випадково Брюссель доволі оперативно зреагував, що вони взяли до вивчення цей кейс».