"Ідеальний варіант": Українські роботи на полі бою з Росією змінюють хід війни

Україна активно впроваджує роботизовані системи на полі бою, перетворюючи війну на випробувальний полігон новітніх технологій. Один із прикладів — «Змій» наземний робот, створений українськими розробниками для розмінування. Він повзає близько до землі, знешкоджуючи міни, і керується дистанційно оператором із захищеного укриття. Його дія беззвучна та точна — ідеальний варіант для мінної війни. Про це пише The Telegraph, передають Патріоти України.

«Змій» — лише один із десятків моделей, які входять до нового підрозділу ЗСУ — Сил безпілотних систем. У 2025 році Україна планує розгорнути до 15 тисяч таких бойових платформ. Це відповідь на брак живої сили, адже українські війська часто перебувають у меншості в порівнянні з російськими в пропорції один до трьох. У бойових умовах навіть найкращий солдат поступається інженеру з контролером у руках, що керує безпілотником з безпечного укриття.

За словами розробників, завдання роботів — не замінити піхоту, а доповнити її, забезпечити технологічну перевагу та зменшити втрати серед бійців. Україна стала першою державою, яка на державному рівні створила спеціалізований кластер Brave1 — платформу для інновацій у сфері роботизації війни.

Бойові роботи вже використовуються на передовій — не лише повітряні дрони, а й наземні машини з кулеметами, які можуть патрулювати, вести розвідку, транспортувати спорядження та навіть штурмувати окопи. Наприклад, платформа D-21-12R здатна не лише вести вогонь, а й виконувати інженерні завдання на фронті. Її «побратим» — робот «Fury» — брав участь у битві за Курськ у вересні 2024 року, де за допомогою кулемета та дронів-камікадзе зачистив російську траншею.

У грудні Україна провела першу в історії повністю роботизовану операцію поблизу Липців на Харківщині. У ній брали участь дрони-розвідники, бойові дрони та наземні системи. За словами офіцера 13-ї бригади «Хартія», ворог не очікував атаки з землі та з неба одночасно. Це спричинило паніку серед російських військових, а саму операцію визнано успішною та тактично інноваційною.

Однак техніка ще далека від досконалості. Частина роботів велика, дорога, нестійка до перешкод і потребує вдосконалення. Експерти з Brave1 наголошують: більшість машин ще тестуються в бойових умовах і не завжди працюють на 100%. Водночас цим роботам уже вдається виконувати «нудну, брудну та небезпечну» роботу — перевозити поранених, доставляти вантажі, розміновувати території.

Штучний інтелект дедалі активніше інтегрується у військові системи. Новітні дрони, як-от OWE-V від компанії Stark, вже здатні вражати цілі на відстані 100 км, обходячи засоби радіоелектронної боротьби. Керівник компанії, колишній посадовець НАТО Філіп Локвуд, наголосив: сучасні війни неможливо виграти зі старими підходами — майбутнє за автономними системами.

Але виникає етичне питання — наскільки безпечно дозволяти роботам приймати рішення про вбивство. За словами Катерини Бондар, експертки з військового ШІ, технологія автономного виявлення та ураження цілей уже існує, але військові поки не довіряють їй повністю. У майбутньому, вважає вона, люди ухвалюватимуть рішення, а машини їх виконуватимуть. Але важливо чітко прописати правила — аби уникнути жертв серед цивільних або дружнього вогню.

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний попереджає: Захід надто довго ігнорував потенціал автономних систем. «Україна вже здобула неоціненний досвід — і союзникам слід його перейняти, якщо вони хочуть вижити», — написав він у колонці для Defense One.

Майбутнє війни вже тут. І хоча роботи ще не замінили людей, кожна вдала розробка наближає день, коли основну частину небезпечної роботи на фронті виконуватимуть машини.