Залучення європейських держав до переговорів про завершення війни в Україні може зробити процес складнішим і тривалішим. Сторонам доведеться витрачати більше часу на узгодження позицій, обмін думками та пошук спільних рішень. Водночас у присутності Європи за столом переговорів зацікавлений Китай, якому невигідне послаблення європейських держав. Про це в ефірі програми «Що далі?» на телеканалі «Еспресо» заявив український дипломат, надзвичайний і повноважний посол Андрій Веселовський, передають Патріоти України.
За словами Веселовського, участь п'яти європейських держав у переговорному процесі ускладнить досягнення домовленостей. Адже тепер необхідно буде враховувати позиції більшої кількості учасників, що неминуче вплине на швидкість обговорень.
«Російська Федерація погодилась на новий формат. Це сповільнить переговори. Реального просування буде менше, бо до всього треба буде додавати ще 25% часу, обмінів думками і реакцій», — пояснив дипломат.
Представляти Європу, за попередніми планами, мають Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. Водночас поки що не до кінця зрозуміло, як саме працюватиме ця група та хто виступатиме від її імені.
Веселовський наголосив, що європейським країнам важливо заздалегідь погодити спільну позицію. Інакше розбіжності між їхніми представниками можуть додатково ускладнити переговори та сповільнити ухвалення рішень.
Окремо дипломат звернув увагу на позицію Пекіна. На його думку, Китай також зацікавлений у тому, щоб європейські держави були представлені за столом переговорів.
«Щоб європейці опинилися за столом, зацікавлений Китай. Йому не хочеться, щоб Європу затоптали Росія і США», — зазначив Веселовський.
Він пояснив це тісними економічними зв'язками Китаю з Європейським Союзом. Європа залишається важливим торговельним партнером Пекіна, тому її політичне та економічне послаблення не відповідає китайським інтересам.
Водночас Веселовський вважає, що Москва не відмовилася від своїх попередніх вимог і продовжує прагнути впливати на політику сусідніх держав та послабити позиції НАТО у Східній Європі.
На думку дипломата, Росія може використовувати переговорний процес не лише для обговорення завершення війни, а й для затягування часу та просування ширшого порядку денного, вигідного Кремлю.
Він назвав таку тактику давнім прийомом радянської дипломатії: додавати до переговорів нові питання, які не мають безпосереднього стосунку до головної теми.
«Це старий трюк совєтської дипломатії. Давайте замусеримо переговори. Тобто давайте додамо туди питання. Декотрі питання абсолютно не мають жодного зв'язку з агресією Росії проти України», — наголосив Веселовський.
За його оцінкою, Москва намагається розширити предмет обговорення, включивши до нього питання європейської безпеки. Це може дозволити Кремлю домагатися поступок, які виходять далеко за межі домовленостей про припинення війни проти України.
Раніше з'явилася інформація про плани залучити до наступного етапу переговорів щодо завершення війни представників групи E5. До неї входять Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. Також передбачається участь представників інституцій Європейського Союзу.
Питання європейської безпеки вже ставало предметом масштабних суперечок між Москвою та Заходом. Наприкінці 2021 року Росія висунула США та НАТО так звані вимоги щодо гарантій безпеки. Зокрема, Кремль вимагав відмовитися від подальшого розширення Альянсу та обмежити військову присутність НАТО в державах, які приєдналися до нього після 1997 року.
Західні країни не погодилися на ці умови. У лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Таким чином, за оцінкою Веселовського, участь європейських держав може ускладнити переговорний процес, але водночас їхня присутність важлива для врахування інтересів Європи в питаннях майбутньої безпеки континенту.
Залучення європейських держав до переговорів про завершення війни в Україні може зробити процес складнішим і тривалішим. Сторонам доведеться витрачати більше часу на узгодження позицій, обмін думками та пошук спільних рішень. Водночас у присутності Євр...
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 850 тисяч чоловіків віком від 30 до 49 років. Йдеться про тих, хто загинув на війні, повернувся з інвалідністю або виїхав за кордон. За наведеними оцінками, це майже кожен 25-й чоловік цієї...
