Ініціатива за ЗСУ, але у ворога більше техніки: Кузик розповів про запеклі бої за Сєвєродонецьк

Командир батальйону тероборони "Свобода", капітан Нацгвардії України Петро Кузик, який бере участь у запеклих боях за Сєвєродонецьк, що на Луганщині, заявив, що українські військові тримають місто, але у окупантів більше техніки, передають Патріоти України.

Водночас рашисти все одно зазнають значних втрат. Збройні сили України працюють злагоджено та рухаються уперед. "Відбили десь близько кварталу в москалів. Вони зазнають важких втрат. Станом на сьогодні тільки в мене по нашому сектору спалено два танки. Намолотили добряче піхоти. Усі підрозділи намагаються штурмувати. Працюємо злагоджено. Стараємося рухатися вперед. Це один з тих небагатьох днів, коли дійсно можна сказати, що ініціатива на нашому боці", – зазначив він.

Кузик наголосив, що Сєвєродонецьк має певне стратегічне значення для військових. "Допоки тримаємо Сєвєродонецьк, – розмазаний вогонь ворожої артилерії і по Лисичанську, і по Бахмуту, і по тих підрозділах, які утримують ворожі намагання в котел взяти угрупування військ... Щойно відійдемо від Сєвєродонецька – концентрація московської артилерії на тих участках збільшиться. Ведемо міські бої. Вони загрузли в них", – пояснив комбат.

За його словами, російські окупаційні війська мають перевагу в артилерії, важкому озброєнні та танках. ЗСУ ж намагаються змінити тактику.

"Але наша перевага – в мотивації та українській стійкості. Намагаємося трошки змінити тактику. Не просто працювати від оборони, коли також несли втрати, бо співвідношення артилерійських пострілів у хороші дні було один наш до 20 їхніх, а в пекельні – 1 до 50, концентрація – дуже велика. Зараз пробуємо йти вперед. Змішуватися з їхньою піхотою, ламати їм плани, працювати динамічніше. Включилася наша артилерія. Не так щільно, якби мені хотілося, але тим не менше – працює. Злагоджено діють наші танкісти, розвідники… А як працює наша піхота з тою до смішного малою кількістю арти – у ворога все палає, димить. Він відступає, а деякі підрозділи – в паніці розбігаються. Є сьогодні полонені. Тому, дай Бог, щоб як сьогодні, аби не гірше!" – зазначив Кузик.

У Сєвєродонецьку продовжують залишатися цивільні. За словами військового, це здебільшого люди, в яких життєві обставини склалися так, що нема ні родичів, ні на що жити, ні куди їхати. Їхнє єдине бажання зараз – вижити в цій м’ясорубці. "Бо, чесно кажучи, якщо є на світі пекло, то, в принципі, це місце – сама д*па пекла", – констатував комбат.

Він пояснив, що саме через це місцеві можуть сказати, наприклад, кадировцям, якутам чи бурятам, що раді бачити їх, аби ті не перестріляли нікого. Але більшість з них дуже лояльно ставляться до українських захисників.

"Водночас розумію, що коли цивільний бачить військових зі зброєю, навіть з шевронами українськими, то говорить, можливо, навіть те, що ті військові хочуть чути. І його можна зрозуміти! Він просто хоче жити!" – сказав Кузик, додавши, що цим бажанням користується російська пропаганда. Зокрема, вони клепають ролики й сюжети про те, як населення Сєвєродонецька нібито за накритими столами радо стрічає "освободітєлєй". Але, як наголосив комбат, це неправда, бо у місті брак харчування, магазини не працюють і люди готують на вогнищі, бо немає інфраструктури, вона вся знищена.