Хіти тижня. У злочині, що підірвав обороноздатність країни, задіяні чини Міноборони: Приголомшливі висновки ТСК щодо вибухів на арсеналах у Балаклії та Калинівці

Парламентська слідча комісія з розслідування вибухів на військових складах України в період з 2014 по 2018 рік дійшла висновку, що пожежа на арсеналі в Балаклії була спланованою і здійсненою в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників складу, зазначають Патріоти України. Про це йдеться у звіті комісії, оприлюдненому на сайті Верховної Ради.

Вибух на арсеналі в Балаклії

Комісія вважає причиною вибухів на складі в Балаклії не скидання вибухівки безпілотником, як заявлялося раніше, а підрив вибухових речовин на території арсеналу.

На засіданні комісії 17 січня директор Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Клюєв розповів, що причиною вибухів на 65 арсеналі ЗСУ в Балаклії був підрив заглиблених у ґрунт вибухових речовин. Це встановили експерти ще під час перших виїздів на місце події.

Крім того, в матеріалах кримінальної справи зазначено, що на момент вибухів і пожеж на арсеналі жодних літальних апаратів у районі Балаклеї не було.

У парламентській комісії зазначили, що кримінальне провадження залишилося без руху в слідчому відділенні СБУ в Харківській області з основною версією – «знищення арсеналу безпілотником», оскільки керівництво правоохоронних органів проігнорувало висновки комісії.

У зв’язку з цим, комісія ухвалила рішення про проведення комплексної військової, вибухотехнічної та пожежнотехнічної експертизи, під час якої було виявлено на майданчику зберігання арсеналу №69 вирву.

«Вирва утворилась внаслідок фугасної дії направленого вибуху заглибленого в ґрунт заряду бризантної вибухової речовини, до складу якої входили тринітротолуол (тротил), гексоген, тетранітропентаеритрит (ТЕН), що є характерним для підривних зарядів кумулятивно-фугасного принципу дії», – наголошується в звіті.

На думку експертів, використання вибухових снарядів за типом кумулятивно-фугасних дозволяє досягти бажаних результатів по створенню необхідного вибухового ефекту. Особливо, якщо їх застосовувати в складі групи снарядів. Згідно з експертною оцінкою і враховуючи розмір воронки, самим оптимальним розташуванням кумулятивно-фугасних зарядів вважається у два ряди по п’ять у кожному ряду.

“Якщо взяти до уваги, що вага одного кумулятивно-фугасного заряду КФЗ-1 складає 76 кг, то навіть для найшвидшого закладання зарядів, щоб утворити одну таку воронку без проведення земляних робіт на території 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ у м. Балаклія 23.03.2017, необхідно встановлення кумулятивно-фугасних зарядів загальною вагою близько 760 кг“, – вважає комісія.

При цьому на території майданчика зберігання боєприпасів №65 налічувалося до 10 воронок, таких як на майданчику №69, що свідчить про аналогічний характер закладення вибухових речовин.

«У Комісії є підстави вважати, що підрив найбільшого арсеналу нашої держави, унаслідок якого загинули цивільні особи, знищено боєприпасів та військового майна більш ніж на 12 млрд. грн., нанесено значних матеріальних збитків цивільному населенню, міг мати місце через умисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців та працівників 65 арсеналу ГРАУ ЗСУ», – сказано в звіті.

Вибух на складі у Калинівці

Слідча комісія Верховної Ради 6 березня 2020 року заслухала звіт Управління СБУ у Вінницькій області щодо стану розслідування пожежі на 48-му арсеналі ЗСУ у Калинівці Вінницької області.

«Під час надання пояснень представниками слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області Комісією з’ясовано, що протягом майже 2,5 річного досудового розслідування слідчими достовірно не встановлено не тільки причини, але і обставини самої події. Винні особи до відповідальності не притягнуті, що викликає сумніви в об’єктивності дій правоохоронців», – вважають члени комісії.

Окрім цього, на засіданні було заслухано інформацію від начальника Головної інспекції Міноборони, який повідомив про численні порушення обліку і порядку зберігання боєприпасів, а також іншого військового майна.

Зазначається, що навіть на момент проведення засідання комісії не підтверджено фактичну наявність боєприпасів на суму близько 480 млн 94 тис. грн. Однак зазначені факти взагалі залишилися без уваги слідчих слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області та відповідних процесуальних прокурорів.

Парламентська комісія продовжила розслідування вибухів і пожеж на військових складах України.