На початку квітня 2020 року до Нігерії прибув транспорт з першою партією нових танків VT-4, закуплених у Китайській Народній Республіці. Через два тижні стало відомо про ще більший експортний успіх цієї китайської бойової машини. Так, черговим користувачем VT-4 буде Пакистан. Під час пандемії COVID-19, яка вирує світом, Китай, що виходить з її тіні, посилює свої позиції на ринку зброї. Танки для Пакистану будуть першими, виготовленими після початку пандемії. Але як в Китаї дійшли до створення танка, що згодом став конкурентом українському "Оплоту", - передають Патріоти України з посиланням на Defense Express.
Багато років поспіль Китайська Народна Республіка розглядалася у сфері бронетехніки переважно як виробник копій радянських конструкцій. Клони T-54 – танки Тип 59 і Тип 69 – успішно змагалися з оригінальними виробами за експортні замовлення для країн третього світу. Вочевидь, вони вигравали завдяки своїй низькій ціні.
Так, оригінальне озброєння замінили більш потужним – 105-мм гарматою з британським корінням, а потім навіть копією радянської 125-мм гармати 2A46. Частина танків отримала більш сучасні системи управління вогнем, нові системи зв’язку.
Озброєння частини танків цього сімейства становлять копії запозиченої з радянського Т-72 гладкоствольні 125-мм гармати з механізованим автоматом заряджання.
Еволюційний розвиток цього напрямку триває, його останнім досягненням є танки Тип 96 (ZTZ-96), "робочі конячки" Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), а також VT-2, що пропонується на експорт.
Танк WZ-123 започаткував нову лінію розвитку. Представниками одного з напрямків є найсучасніші основні бойові танки НВАК, а саме машини Тип 99 i Тип 99А (ZTZ-99). З іншого боку цього еволюційного дерева знаходяться експортні конструкції.
Крім VT-1, NORINCO розробила також згадані вже VT-3 i VT-2, призначені для потреб менш заможних або менш вимогливих клієнтів. На початку другої декади XXI століття VT-1 i VT-1A (із вдосконаленою системою управління вогнем) було прийнято на озброєння армій Бангладеш, Марокко і М’янми.
Робота над наступником VT-1, або новим китайським експортним танком категорії "преміум", розпочалася у 2009 році. Однією із головних вимог була заміна силового агрегату закордонного виробництва на вітчизняний аналог.
Разом з цим, йшлося про покращення управління вогнем і бронезахисту, по аналогії з машинами Тип 99 і Тип 99A. Вперше новий танк було показано наприкінці 2011 року в одній з програм китайського публічного телебачення.
Вже на перший погляд він відрізнявся від попередніх похідних машини Тип 90. Башта отримала додатковий захист з розподілом на секції та клиноподібною формою у передній частині.
Машина отримала багате електронне й оптоелектронне оснащення. Найбільших змін зазнала тильна частина корпусу, у перебудованому моторному відділенні встановили новий двигун і трансмісію.
Спочатку танк вважався модернізацією VT-1/MBT-2000, але у червні 2012 року стало відоме його фактичне означення – VT-4/MBT-3000. У вигляді моделі машина дебютувала на міжнародній виставці озброєння Eurosatory у Парижі. Два роки по тому було оприлюднено також існуючі прототипи.
Машина відрізнялася від першого прототипу, зокрема заміною 12,7-мм кулемета на башті на дистанційно керований, розміщенням пускових димових гранат, а також посиленим захистом бокових проєкцій передньої частини башти.
У 2017 році Королівські Тайські Сухопутні Війська отримали першу партію з 28 машин VT-4, сплативши за них еквівалент 153 млн USD (що дає ціну за одну машину нижче 5,5 млн USD). На початку 2019 року до них долучилися чергові 11 машин, придбаних за 62 млн USD. Повідомлялося про можливість придбання чергових 14 танків.
Закупівля VT-4 Нігерією виявилася великою несподіванкою. І хоча наприкінці минулого року там повідомлялося про бажання придбати ОВТ, однак як ймовірного постачальника тоді називали Росію.
З огляду на зазначене, Пакистан перетворився на природню ціль для маркетингових заходів NORINCO з її танком VT-4. У тому ж 2015 році китайський танк брав участь у тестах, що пройшли на пустельному полігоні Бахавалпур, де VT-4 мірявся силами з танком "Оплот-М".
Це було перше змагання між китайською й українською машинами й, за неофіційними даними, на ньому краще продемонстрував себе саме "Оплот". Та через війну на сході України Київ не був у стані використати цю ситуацію.
Іншим кандидатом у програмі Al Hajder мав бути турецький танк Altay. Однак плани Анкари у 2007 році зіпсувало рішення ФРН про припинення експорту силових агрегатів MTU.
Невдовзі в Ісламабаді повернулися до теми закупу китайських танків, тим більше на фоні чуток про плани поповнення бронетанкових сил Індії на кількасот танків Т-90С. Тому, коли на початку 2018 року з’явилися фото з випробувань VT-4 у Пакистані, у ЗМІ заговорили про близькість вибору на користь китайської машини.
Балістична ракета середньої дальності "Орешник", якою РФ 21 листопада атакувала Дніпро, була створена "підступними" порушниками Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності від 1987 року. Про це пише Forbes, передають Патріоти України. Жур...
За 1000 днів конфлікту Повітряно-космічні сили Росії, незважаючи на технологічну та чисельну перевагу, не змогли домогтися переваги в повітрі над Україною, передають Патріоти України з посиланням на Міністерство оборони Великобританії у X (Twitter). "О...