Північна Корея залишається одним із важливих військових партнерів Росії у війні проти України. Пхеньян постачає Москві артилерійські боєприпаси, балістичні ракети, передає військовий досвід і розширює співпрацю у сфері озброєнь. Водночас очікуваного масштабного відправлення нових північнокорейських бойових підрозділів наразі не відбулося, передають Патріоти України.
У серпні 2026 року з'являлися оцінки, що Кремль міг запросити понад 30 тисяч додаткових військових КНДР для підтримки осіннього наступу. Також повідомлялося про можливу зустріч Володимира Путіна та Кім Чен Ина у вересні. Однак нового саміту не відбулося, а підтверджень перекидання десятків тисяч північнокорейських бійців немає.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі видання The Diplomat, опублікованому 5 листопада 2026 року. Автор оцінює нинішню політику Пхеньяна як обмежену підтримку Москви: КНДР зберігає військову співпрацю з Росією, але не поспішає брати на себе нові масштабні зобов'язання.
Співпраця між Москвою та Пхеньяном послідовно поглиблювалася. Спочатку вона мала переважно дипломатичний характер, але згодом переросла у масштабну військову взаємодію.
За оцінками західних і південнокорейських джерел, загалом до Росії відправили приблизно 14–15 тисяч північнокорейських військових. Частина з них зазнала значних втрат під час бойових дій у Курській
У серпні українська розвідка повідомляла, що Росія може запросити у КНДР ще 30–50 тисяч військових. За оцінками української сторони, ці сили могли бути потрібні Москві для підтримки подальших наступальних операцій.
Однак Південна Корея наприкінці серпня заявила, що Пхеньян продовжує готуватися до можливого додаткового відправлення військових, але ознак неминучого перекидання такого контингенту немає. Сестра північнокорейського лідера Кім Йо Чжон, зі свого боку, заперечувала заяви про підготовку масштабного відправлення солдатів.
Аналітики розглядають кілька можливих пояснень обережності Пхеньяна. Зокрема, участь у нових наступальних операціях безпосередньо на території України могла б означати для КНДР значно вищі політичні та військові ризики. Водночас немає підтверджень, що Північна Корея офіційно відмовила Росії у відправленні додаткових бойових підрозділів.
Ще один чинник — власні інтереси Пхеньяна. Масштабне залучення армії до війни за межами країни створює ризик втрат особового складу та виснаження ресурсів, які потрібні для підтримання військового потенціалу самої КНДР.
Відсутність нового масового розгортання не означає, що військова присутність КНДР обмежується лише постачанням зброї.
У серпні заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький повідомляв про прибуття до Росії приблизно 8,5 тисячі північнокорейських військових. За оцінкою української розвідки, серед них були близько 400 операторів безпілотників. Основну частину контингенту, за повідомленнями, розмістили в Курській області.
За даними Інституту вивчення війни (ISW), ці військові мали переважно діяти в тилових районах, а не брати участь у бойових діях безпосередньо на території України. Їхня присутність також могла дозволити Росії вивільнити частину власних військових для інших напрямків.
Окремо українська розвідка повідомляла про розгортання північнокорейського ракетного підрозділу в російській Воронезькій області. За інформацією, яку Reuters отримало від представника ГУР, підрозділ налічував приблизно 90 військових і міг бути оснащений шістьма пусковими установками та до 120 балістичними ракетами. Ці дані стосувалися планів і розгортання, про які повідомляла українська сторона.
Найбільш відчутною допомогою КНДР для російської армії залишаються артилерійські боєприпаси. За оцінкою Міністерства оборони Південної Кореї, Пхеньян передав Москві понад 15 мільйонів боєприпасів у перерахунку на снаряди калібру 152 мм.
Окрім артилерійських снарядів, Росія отримує північнокорейські балістичні ракети, реактивні системи залпового вогню та інші види озброєння. Постачання дають Москві змогу поповнювати запаси й підтримувати інтенсивність обстрілів української території.
Водночас співпраця має взаємний характер. Росія надає Північній Кореї економічну та військово-технічну допомогу. Для Пхеньяна участь у війні Росії проти України — це можливість отримувати ресурси, технології та досвід сучасних бойових дій, зокрема використання безпілотників і ракет.
Нинішню політику Пхеньяна можна описати як прагнення зберегти вигоди від співпраці з Москвою, не втягуючись у нове масштабне військове зобов'язання.
КНДР продовжує підтримувати Росію зброєю, боєприпасами та окремими військовими підрозділами. Але водночас вона не поспішає відправляти десятки тисяч додаткових солдатів для участі в наступальних операціях в Україні.
Це дає Пхеньяну змогу отримувати переваги від партнерства з Росією, не роблячи свою зовнішню політику повністю залежною від результату війни. Паралельно Північна Корея зберігає відносини з Китаєм, який залишається для неї важливим економічним і політичним партнером.
Найближчим часом масштабне перекидання нових північнокорейських бойових підрозділів до Росії виглядає менш імовірним, ніж продовження постачання озброєнь та обмежена військова співпраця. Водночас це не виключає подальшого залучення інженерів, саперів, операторів дронів та інших спеціалістів.
Окрему увагу варто приділяти ситуації навесні 2027 року. Саме тоді можна буде оцінити, чи зміниться позиція Пхеньяна після зимового періоду та чи спробує Москва знову домовитися про додаткові військові контингенти.
Отже, підтримка КНДР залишається важливим ресурсом для російської армії. Проте поки що Пхеньян робить ставку передусім на боєприпаси, ракети й обмежене залучення військових, а не на нове масштабне розгортання своїх сил на фронті.
Північна Корея залишається одним із важливих військових партнерів Росії у війні проти України. Пхеньян постачає Москві артилерійські боєприпаси, балістичні ракети, передає військовий досвід і розширює співпрацю у сфері озброєнь. Водночас очікуваного ма...
У Валуйському індустріальному технікумі Бєлгородської області Росії студентів, за їхніми словами, агітують підписувати військові контракти та навчають керувати безпілотниками, зокрема бойовими. Заняття з пілотування БПЛА проводять поза межами навчально...
