Про паливну кризу в Росії можна буде говорити, коли буде виведено з ладу приблизно 60% потужностей нафтопереробки. Це та межа, після якої Росія втратить здатність компенсувати дефіцит, а в економіці буде запущено незворотні процеси руйнування. Про це пише Олег Саркіц, експерт з антикризового менеджменту, співзасновник БФ «До мрії», передають Патріоти України з посиланням на ZN.ua.
Наразі, залежно від методики підрахунку, з ладу виведено від чверті до понад 40% потужностей.
«За даними Kpler, обсяг переробки в червні впав до 4,1 млн барелів на добу з приблизно 5,4 млн, які трималися на початку 2025 року. Це найнижчий рівень із 2009 року... А вже до середини липня Kpler зафіксувала подальше падіння — приблизно до 3,8 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем за більш ніж два десятиліття», — пише автор.
Чому саме цей рівень? Для цього варто оцінити, який обсяг втрат Росія може компенсувати за рахунок своїх сусідів.
«Внутрішнє споживання Росії становить близько 180 млн тонн нафтопродуктів на рік. Білорусь і Казахстан разом здатні поставити в Росію обсяг, що покриває приблизно 10% потреб. Китай і Монголія власним виробництвом дефіциту не компенсують, оскільки мають значне внутрішнє споживання», — зазначає автор.
Іншими словами, зовнішні джерела фізично не здатні перекрити дефіцит такого масштабу.
Тут варто подивитися, на що витрачається пальне всередині країни. Власна переробка покриває близько 90% внутрішнього попиту на бензин, дизельне пальне та авіаційний гас. Бензину Росія споживає приблизно 0,8 млн барелів на добу, і він майже повністю використовується приватним та пасажирським транспортом. Дизельного пального потрібно близько 0,6 млн барелів на добу, і саме воно забезпечує роботу економіки, адже використовується у вантажних перевезеннях, автобусних парках, сільському господарстві та армії. Авіаційний гас забезпечує роботу авіації.
«Будь-який збій у переробці одразу б'є по кількох критично важливих секторах, а не лише по автозаправках. Улітку навантаження зростає через потреби збиральної кампанії, а війна підтримує високий військовий попит на дизельне пальне. Тобто дефіцит, що виникає внаслідок втрати 60% потужностей, означає не просто подорожчання пального на АЗС, а фактичний параліч логістики, сільського господарства та фронтового постачання одночасно», — констатує автор.
Швеція офіційно передала Україні два літаки дальнього радіолокаційного виявлення та управління ASC 890 у серпні 2025 року. Літак радіолокаційного дозору ASC 890 виконує бойові вильоти над територією України ще з березня 2026 року. Про це офіційно повід...
Президент Росії Володимир Путін під час зустрічі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом заявив, що російські війська нібито не завдавали ударів по Києву після 00:00 5 вересня. Однак ця заява не відповідає повідомленням про російські атаки...
