"Коли ми йшли заряджати телефони, то дорогою бачили, як на вулицях лежало багато трупів": Мешканка Маріуполя розповіла про жахи у місті

Оксана Тищенко, яка двічі втратила дім через російську агресію, розповіла про життя у Маріуполі після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У тимчасово окупованому місті вона бачила багато жахів, люди стрибали з балконів, аби врятуватися від пожеж, усюди були трупи. Про це жінка розповіла "24 каналу", передають Патріоти України.

У 2014 році вона виїхала з Донецька, а у 2022 році їй довелося знову тікати від "руського миру", проте на цей раз з Маріуполя. Чоловік Тищенко - військовий, який захищав "Азовсталь", нині він у полоні. Жінка тікала від рашистів разом зі своєю донькою.

Вони добиралися на підконтрольну Україні територію аж три доби. Їм довелося їхати через Росію, Естонію, Латвію, Литву та Польщу. Нині жінка та її донька мешкають у Львові. Тищенко мріє про те, щоб її чоловіка звільнили з полону.

З 24 лютого у Маріуполі почалися обстріли. Жінка пригадує, що приблизно з 2 березня у її будинку вже не будо води, світла, води та газу. Також не було мобільного зв'язку. 9 березня окупанти поцілили у будинок, де жила її родина. Їхню квартиру "рознесло".

"Усі мешканці будинку почали жити в підвалі. З квартири ми принесли якісь речі, щоб можна було спати. Їжі у нас теж вдосталь було. Я завжди робила великі запаси, бо донецький досвід навчив. Нацгвардійці нам продукти підвозили. Чоловіки вогонь палили, але це було дуже небезпечно, бо поруч стріляли. Ми старалися бігти в підвал у разі чого", - пригадує про життя у Маріуполі жінка.

Тищенко також розповіла, що її донька намагалася не сумувати та допомагала іншим родинам. Ночами усі плакали, усім було дуже страшно.

"Ситуація була жахлива, ми ніби в фільмі жахів жили... Ми з підвалу взагалі не виходили, лише свій двір бачили. Страшно було. Якось вони (окупанти - ред.) трошки перестали бомбити, то ми вийшли на вулицю. Тоді відчули жах, діти почали плакати – міста не було. А воно ж таке гарне було. Росіяни все зрівняли з землею, було страшно дивитися й усвідомлювати ці руїни. Нічого живого не залишили", - розповіла Тищенко.

Жінка розповіла, що їхній будинок не горів. Проте довкола усюди були пожежі. Люди стрибали з балконів та поверхів, щоб врятуватися від вогню, пригадує Тищенко.

"Це було жахливо. Коли ми йшли заряджати телефони, то дорогою бачили, як на вулицях лежало багато трупів. Дуже страшно… Біля дому молитви, де ми заряджали телефони, було видно, як бомблять "Азовсталь" – здіймався величезний вогонь, все було чорне. Це було дуже моторошно. Я не знала, як там наші військові, як там мій чоловік. Це було далеко – на Лівому березі, а ми ж жили на Правому", - поділилася жахливими спогадами жінка.