"Короткий спалах чи масштабна війна: Чим закінчиться нове загострення на Близькому Сході", - експерт

"Кровопролиття між Ізраїлем та палестинцями, що відновилося в останні три дні, поступово зупиниться. Але історія стане тестом як для "мусульманської єдності", так і для відносин між Ізраїлем та США", - пише у своєму блозі Тарас Паньо, передають Патріоти України, і продовжує:

"Ситуація почала дрейфувати в бік нового конфлікту ще в другій половині квітня. Але спочатку йшлося про речі хоч і прикрі, але на початок війни зовсім не схожі. То ізраїльська поліція забороняла мусульманам збиратися в улюблених місцях для вечірнього відпочинку, то мусульманські радикали закликали в соцмережах "демонструвати зневагу" до ізраїльського режиму, що захопив Східний Єрусалим, який в мусульманському світі прийнято називати "Аль-Кудс" (не плутати з однойменним підрозділом іранських бійців спецпризначення). Паралельно з тим розвивалося іще декілька конфліктів — зокрема, стосовно єрусалимської нерухомості, права на яку заявляють як мусульманські, так і єврейські власники.

А потім настав критичний момент. Який виник внаслідок збігу дати "Дня Єрусалиму", який святкують ізраїльтяни на честь захоплення всього міста під час Шестиденної війни в 1967 році, та завершення священного для мусульман місяця Рамадан.

Підозрюючи, що подібний збіг не закінчиться нічим добрим, ізраїльська поліція вирішила, з одного боку, скасувати єврейські демонстрації в мусульманських кварталах, а з іншого — перекрити доступ мусульманам до Храмової гори, де розташована знакова мечеть Аль-Акса.

Рішенням виявилися невдоволені обидві сторони, і в останню п'ятницю Рамадану, 7 травня, незадоволені мусульмани спробували пройти в свою мечеть — використовуючи каміння та дрючки. Ізраїльські сили безпеки відповіли кийками, світло-шумовими гранатами та гумовими кулями. Наступного дня ситуація повторилася. Всього за два дні поранень зазнали більше ніж 300 осіб, значну кількість палестинців було затримано. Що викликало природне обурення в мусульман.

І в цей момент цивільне безладдя вийшло на принципово новий рівень. Оскільки бойовики угруповань "Хамас" та "Ісламський джихад" вирішили втрутитися в ситуацію. Або, використовуючи більш приземлену лексику, "зіграти на хайпі".

У понеділок "Хамас" поставив Ізраїлю ультиматум: якщо сили безпеки не будуть виведені з Храмової гори до 18:00, угруповання почне діяти. Ще один парамілітарний палестинський рух, "Ісламський джихад", також оголосив про мобілізацію своїх прихильників для "неминучої помсти ізраїльтянам".

Ізраїль цілком сподівано ці ультиматуми проігнорував. І далі насильство, що реалізувалося на вулицях кулаками, каменюками та кийками, набрало мілітарного розмаху.

За минулу ніч по Ізраїлю з сектору Газа було випущено більше 200 ракет. Ракети, вочевидь, були саморобні — і до половини з них не вилетіли з сектору, а решта, хоч і завдали руйнувань, до людських жертв не призвели. Ізраїль у відповідь завдав удар по сектору Газа, в результаті якого 20 осіб загинуло.

Звичайно, що в ескалації насильства сторони звинувачують одна одну. Природно, що Ліга арабських держав, президент Туреччини Ердоган та багато інших мусульманських лідерів — включно з Рамзаном Кадировим — підтримують палестинців, а США, ЄС, Росія та ООН "висловлюють стурбованість" і закликають сторони припинити насильство.

Але вся історія наочно демонструє кілька моментів. Перший із яких стосується того, що "час не лікує". Без вирішення проблеми співіснуваня Ізраїлю та палестинців в Єрусалимі насильство спалахує знову і знову. Другий момент полягає в тому, що вся "мусульманська солідарність", охоче демонстрована на словах союзниками палестинців, так і залишається виключно розмовним жанром міжнародно-політичної реальності. А ще один момент стосується того факту, що чинна адміністрація США дотримується помітно менш проізраїльської позиції, ніж попередники. І на цей факт уряду Ізраїлю, який і сам наразі ослаблений через безкінечну політичну кризу й нездатність сформувати уряд впродовж трьох останніх місяців, напевно, слід звернути увагу".