Крейсерська швидкість: Ігнат пояснив, чому реактивні дрони складніше збивати, ніж звичайні "Шахеди"

Реактивні російські дрони відрізняються від звичайних "Шахедів" швидкістю і висотою польоту. Тому збити їх набагато важче. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна, передають Патріоти України.

Реактивні дрони збити важче

"Герань-4" має крейсерську швидкість близько 320 км/год і може підійматися до 4 км. Значно більша "Герань-5" летить зі швидкістю приблизно 450-600 км/год і може набирати висоту до 6 км.

Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротись. Значна частина тих дешевших засобів, які стали основою боротьби з класичними "шахедами", проти реактивних моделей або не працює, або працює менш успішно.

Звичайну "Герань-2" на відміну від реактивних дронів можна, за словами Ігната, перехоплювати:

• кулеметами, якими озброєні мобільні вогневі групи,
• дронами-перехоплювачами.

Загалом ефективність перехоплення традиційних бензинових "шахедів", за оцінкою ПС, перевищувала 90%.

Типовий дрон-перехоплювач може просто не мати достатньої швидкості, щоб наздогнати реактивну ціль.

Кулеметні групи, своєю чергою, отримують набагато менше часу на відкриття вогню, а на великій висоті ціль узагалі виходить за межі їхніх можливостей. Тож, на відміну від традиційних бензинових "шахедів", реактивні - неможливо збивати з кулеметів та звичайних дронів-перехоплювачів, каже Ігнат.

Він уточнив: якщо реактивний БПЛА летить достатньо низько і повільно, його можна перехопити з ПЗРК - такі випадки вже були. Але зазвичай росіяни намагаються вести ці апарати вище й швидше.

"Приміром, ПЗРК здатний стріляти на 4,5 км вверх, а якщо реактивний дрон летить на висоті 5 км і вище - його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші", - пояснив РБК-Україна Ігнат.

Зараз, за його словами, для протидії реактивним "шахедам" українські військові насамперед застосовують:

• системи радіоелектронної боротьби,
• авіацію,
• ЗРК.

Пілоти намагаються перехоплювати такі дрони не лише ракетами, а й авіаційними гарматами.

"Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК - тому в залежності від погодних умов та інших факторів та обставин, командуванням оперативно ухвалюється рішення, які засоби і де слід застосовувати", - пояснює Ігнат.

Що робити

Фактично масове застосування реактивних дронів зміщує боротьбу з "шахедами" з відносно дешевого ешелону ППО у значно дорожчий і водночас дефіцитніший. Адже Україна має дефіцит ракет не лише до систем Patriot, а й до ЗРК NASAMS та IRIS-T, а також ракет RIM-7 для комплексів FrankenSAM.

"Тому військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту - зенітні керовані ракети до систем малого та середнього радіусу дії, авіаційні ракети класу "повітря-повітря" різних типів, особливо напередодні зими", - сказав Ігнат.

За його словами, загальний рівень перехоплення реактивних БПЛА наразі становить трохи більше 60%. Водночас в окремих атаках результат уже був вищим: 1 вересня Повітряні сили повідомили, що з 72 запущених удень реактивних дронів вдалося збити або подавити 57 - майже 80%.

Завдання на осінь - підняти ефективність протидії дронам ще вище. 30 серпня Володимир Зеленський заявив, що рівень збиття російських БПЛА всіх типів необхідно довести до понад 90%, окремо назвавши реактивні дрони найскладнішою ціллю.