
Перемога опозиційного «Студентського списку» на дострокових парламентських виборах у Сербії може суттєво змінити відносини країни з Росією. За даними, наведеними у повідомленні, опозиція набрала понад 52% голосів, тоді як блок президента Александра Вучича — близько 39%. Це може покласти край 14-річному перебуванню його політичної сили при владі та послабити позиції Москви на Балканах, передають Патріоти України.
Сербія залишалася важливим партнером Кремля в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Белград не приєднався до санкцій ЄС проти Москви, а Вучич продовжував підтримувати контакти з Володимиром Путіним.
За попередніми даними, на які посилається матеріал, «Студентський список» отримав понад 52% голосів, а блок Вучича — 39%. Дослідницькі центри CeSID та Ipsos прогнозували переможцям 139 місць у 250-місному парламенті. Явка становила 68,7% — проти 58,8% на виборах 2023 року.
Вучич визнав поразку та оцінив результат студентського руху в межах 135–140 мандатів, тоді як його політичний блок, за його прогнозом, мав отримати близько 105 місць.
Студентський рух сформувався на тлі протестів після обвалення навісу залізничного вокзалу в Новому Саді в листопаді 2024 року, коли загинули 16 людей. Протестувальники пов’язували трагедію з корупцією. До виборчого списку увійшли переважно люди без попереднього політичного досвіду — викладачі, лікарі, фермери та представники інших професій.
Вучич припустив, що до березня–квітня новий уряд може запровадити обмеження проти Москви. Однак позиція студентського руху щодо цього питання не дає підстав вважати такий сценарій неминучим.
Представники руху раніше заявляли, що не планують відмовлятися від нинішньої політики щодо санкцій. Водночас, за даними дослідження, на яке посилається матеріал, 75% їхніх виборців виступають за тісніші відносини з Європейським Союзом.
Видання «Росія в глобальній політиці» припустило, що після зміни влади Сербія може спробувати швидше переорієнтуватися на ЄС. Для Кремля це означало б ризик втрати одного з партнерів, який досі зберігав відносну самостійність щодо європейських санкцій.
Політичні контакти. Після початку повномасштабної війни Сербія не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії. Вучич продовжував зустрічатися з Путіним і в травні 2025 року відвідав парад Перемоги в Москві. Британська The Telegraph називала його одним із останніх друзів Кремля в Європі, хоча така характеристика не враховує всіх європейських політиків, які зберігають контакти з Москвою.
Енергетика та бізнес. Російські компанії мають значні інтереси в сербському енергетичному секторі. «Газпром нафта» та пов’язана з «Газпромом» компанія JSC Intelligence контролюють частку в нафтовій компанії NIS, якій належить єдиний нафтопереробний завод Сербії. «Лукойл» управляє мережею зі 112 автозаправних станцій, а «Газпрому» належить 51% газосховища «Банатски-Двор». Водночас через санкції США російські активи NIS та «Лукойлу» проходять через процес продажу.
Російські компанії також працюють у транспортній та технологічній сферах. Зокрема, РЖД залучені до проєктів сербської залізничної інфраструктури, а в країні діють офіси «Яндекса».
Постачання газу в обхід України. У січні 2021 року Вучич відкрив сербську ділянку газопроводу Balkan Stream — продовження «Турецького потоку». Маршрут через Туреччину, Болгарію та Сербію дає змогу постачати російський газ до Угорщини, оминаючи українську територію.
Російська пропаганда. Після заборони RT у Євросоюзі в Белграді почав працювати RT Balkan. За висновками «Репортерів без кордонів», цей майданчик використовували для адаптації кремлівських наративів перед поширенням у країнах Південно-Східної Європи.
Співпраця зі спецслужбами. У квітні 2025 року за запрошенням Вучича російські фахівці з ФСБ долучилися до розслідування повідомлень про можливе застосування акустичних пристроїв проти демонстрантів у Белграді.
Крім того, Сербію називали одним із центрів російської діяльності, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Європі. За аналізом, оприлюдненим виданням «Агентство», щонайменше 29 із 78 співробітників російського посольства в Сербії могли бути пов’язані зі спецслужбами. Через Белград також проходив маршрут втечі Артема Усса з-під домашнього арешту в Італії: США домагалися його екстрадиції у справі про ймовірне обходження санкцій.
Авіасполучення. Сербська державна авіакомпанія Air Serbia зберегла прямі рейси до Росії після запровадження ЄС обмежень на польоти російських авіакомпаній. Це давало змогу пасажирам використовувати Белград як транзитний пункт для подорожей до інших європейських країн.
Якщо нова влада Сербії справді зблизиться з Євросоюзом, Москва може втратити частину політичного впливу, економічних можливостей та інфраструктури для своєї діяльності в регіоні. Особливо чутливими для Росії можуть стати зміни в енергетичній політиці, санкційному режимі та співпраці з європейськими партнерами.
Однак перемога опозиції ще не означає автоматичної зміни зовнішньополітичного курсу. Заяви студентського руху щодо санкцій свідчать, що його позиція може бути складнішою, ніж простий розворот від Росії до ЄС.
Тож головне питання для Москви — не лише в тому, хто переміг на виборах, а й у тому, чи перетворить новий уряд Сербії політичні зміни на конкретні рішення щодо Росії.
Однією з перешкод на шляху до завершення російсько-української війни є нерозуміння відмінностей між українським і російським суспільствами. Таку думку висловив журналіст і публіцист Віталій Портников в етері «Еспресо», передають Патріоти України. За йо...
Перемога опозиційного «Студентського списку» на дострокових парламентських виборах у Сербії може суттєво змінити відносини країни з Росією. За даними, наведеними у повідомленні, опозиція набрала понад 52% голосів, тоді як блок президента Александра Вуч...