Кремлівську прислугу в Пекіні поставлять перед фактом? - Ще до приїзду Путіна у Пекін Сі з Трампом розподілили усі параметри, - генерал СБУ

Поїздка російського диктатора Володимира Путіна до Пекіна 19-20 травня характеризуватиметься тим, що параметри бажаної геополітичної стабільності вже обговорені між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом. Про це директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун пише у колонці на сайті телеканалу "Еспресо", передають Патріоти України.

На його переконання, зустріч президента США Дональда Трампа і лідера Китаю Сі Цзіньпіна в Пекіні не дала "великої угоди", але зафіксувала важливіше: "США і Китай домовляються про керовану стабільність, а не про конфронтацію".

Зокрема, як зауважує Ягун, китайська сторона офіційно назвала рамку відносин із США "стратегічною стабільністю", але не підтвердила жорстких зобов’язань щодо тиску на Іран чи відкриття Ормузької протоки. "Тобто це не капітуляція Пекіна, а обережне входження в спільне управління кризою", - вважає генерал-майор запасу СБУ.

Тому, на його думку, для Путіна майбутній візит до Пекіна 19–20 травня "виглядає не як самостійний геополітичний маневр, а як поїздка після того, як головні параметри вже обговорили Трамп і Сі".

Ягун зауважив, що офіційно Кремль і МЗС Китаю говорять про "двосторонні відносини" та "міжнародні питання", але сама послідовність подій політично невигідна Москві: спочатку американо-китайський саміт, а потім - російсько-китайська консультація.

"Головний висновок: Росія дедалі більше переходить із ролі суб’єкта у роль предмета переговорів. Не тому, що Китай "здав" Москву остаточно, а тому, що для Пекіна стабільність торгівлі, енергетики й доступу до західних ринків важливіші за російську війну проти України", - підкреслює Ягун.

Водночас, він переконаний, що для України це створює вікно можливостей: "Якщо Вашингтон і Пекін рухаються до моделі контрольованої стабілізації, то війна РФ проти України може стати одним із питань, яке Сі буде змушений "пригальмовувати", щоб не псувати домовленість із Трампом. Але це не означає автоматично справедливий мир. Ризик у тому, що великі гравці можуть шукати не перемогу України, а припинення нестабільності".

Тому, за його словами, практичний український інтерес полягає у тому, аби "добиватися, щоб будь-яка стабілізація проходила не через замороження війни на російських умовах, а через посилення тиску на Москву – санкції, обмеження нафтових доходів, військову допомогу Україні, гарантії безпеки та недопущення китайського "мирного плану", який фактично легалізує окупацію".

Ягун зазначає, що Пекінський саміт лідерів Китаю та США не вирішив війну, але змінив формат.

"Тепер Путін їде до Сі не як рівний архітектор нового порядку, а як залежний партнер, якому пояснюватимуть межі допустимого. Для України це шанс – але лише за умови активної дипломатії, а не очікування, що США і Китай самі домовляться на нашу користь", - додав Ягун.