Київ може розділитися на два міста через удари по мостах: У Раді оцінили найгірший сценарій

У Києві готують будівництво двох тимчасових понтонних мостів через Дніпро, які мають стати альтернативою шести наявним столичним мостам. Реалізувати проєкт планують орієнтовно до кінця зими — на початку весни 2027 року. Водночас повністю замінити пропускну спроможність основних переправ нові конструкції навряд чи зможуть. Про це в інтерв'ю виданню «Телеграф» розповів народний депутат від фракції «Слуга народу», заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, передають Патріоти України.

За його словами, необхідність створення альтернативних переправ стала особливо актуальною через систематичні російські удари по мостах. Після чергової атаки на Північний міст у столиці виникли масштабні затори, що вкотре продемонструвало вразливість транспортного сполучення між правим і лівим берегами Дніпра.

На понтонні мости виділили 2,2 млрд гривень

Наразі заплановано будівництво двох тимчасових мостових конструкцій. За словами Крейденка, вони мають забезпечити додаткове сполучення між берегами та частково перебрати на себе транспортне навантаження у разі пошкодження основних переправ.

На реалізацію проєкту з державного бюджету передбачили 1,2 млрд гривень зі спеціального фонду. Ще 1 млрд гривень, за інформацією нардепа, виділяє Київ. Таким чином, загальна сума фінансування становить 2,2 млрд гривень.

Також уже розпочали підготовчі роботи з облаштування під'їзних шляхів до майбутніх понтонних мостів. Для прискорення реалізації проєкту Кабінет Міністрів ухвалив рішення про спрощення процедури будівництва таких конструкцій.

Крейденко зазначив, що на спорудження переправ потрібно приблизно три-чотири місяці. Якщо відлік вести від кінця жовтня, орієнтовними термінами завершення робіт можуть стати лютий — початок березня 2027 року.

Чи врятують нові переправи Київ від транспортного колапсу

Попри значне фінансування, понтонні мости не зможуть повністю компенсувати рух через усі основні переправи столиці.

За словами депутата, у Києві щодня через мости проходить транспортний потік приблизно 600 тисяч автомобілів. Завдання альтернативних переправ — забезпечити пропуск щонайменше половини цього обсягу, тобто близько 300 тисяч автомобілів.

Для легкового транспорту на нових мостах попередньо планують передбачити по дві смуги руху, хоча остаточні характеристики конструкцій ще залежать від технічних рішень.

Водночас сам Крейденко сумнівається, що дві понтонні переправи зможуть пропускати 300 тисяч автомобілів на добу. Проте він наголошує, що навіть часткова альтернатива є необхідною, особливо з огляду на систематичні атаки на транспортну інфраструктуру.

Чи може Київ фактично розділитися на правий і лівий береги

Окремо журналісти запитали депутата про найгірший сценарій, за якого через пошкодження мостів транспортне сполучення між двома частинами столиці буде суттєво порушене.

Крейденко не виключив, що за відсутності належної організації роботи Київ може фактично розділитися на два умовні міста — лівобережну та правобережну частини.

Водночас він зазначив, що запас міцності мостових конструкцій ще залишається. На його думку, багато залежить від того, наскільки оперативно міська влада та профільні міністерства реагуватимуть на пошкодження інфраструктури.

Депутат наголосив, що після кожного влучання необхідно швидко оцінювати стан мостів, визначати масштаби руйнувань і повідомляти мешканцям, коли можна буде відновити рух.

Метро також може зупинитися через тривале знеструмлення

Ще одним серйозним ризиком для столиці Крейденко назвав можливе тривале припинення роботи метрополітену через російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

За його словами, технічно існують різні способи забезпечення безперебійного живлення підземки. Однак для цього доведеться враховувати потреби інших споживачів, зокрема житлового сектору. Перерозподіл електроенергії на користь транспорту може створити додаткові проблеми для мешканців будинків.

Нардеп також засумнівався, що додаткові автобуси або збільшення кількості рейсів Kyiv City Express зможуть повністю компенсувати зупинку метро. Адже саме підземка залишається основною транспортною артерією, яка з'єднує правий і лівий береги столиці.

У разі масштабного знеструмлення Києва можуть виникнути проблеми і з роботою трамваїв та тролейбусів. Тому, на думку Крейденка, міська влада повинна заздалегідь провести інвентаризацію дизельних автобусів та інших транспортних засобів, здатних працювати без електрики.

Які рішення пропонують для боротьби із заторами

Серед пропозицій депутата — організація так званого човникового руху автобусів через мости. За цією схемою пасажирів забиратимуть на зупинці перед переправою, перевозитимуть через міст і висаджуватимуть на іншому березі. Там людей пересаджуватимуть на інші маршрути, які розвозитимуть їх містом.

Також Крейденко пропонував виділити на мостах окремі смуги для громадського транспорту та екстрених служб. Це дозволило б автобусам швидше долати переправи, не стоячи в загальних заторах разом із приватними автомобілями.

Ще одна ідея — ширше застосування реверсивного руху, коли напрямок використання окремих смуг змінюється залежно від інтенсивності транспортного потоку. Як приклад депутат навів міст Golden Gate у Сан-Франциско, де для оперативної зміни розподілу смуг використовують спеціальну машину Zipper Truck.

Водночас він звернув увагу на проблему стихійного розміщення велосипедів та електросамокатів поблизу мостів. На його думку, місто має організувати спеціальні майданчики, щоб люди могли зручно залишати та брати цей транспорт.

Чи можуть у Києві зробити громадський транспорт безкоштовним

Під час інтерв'ю також обговорили можливість запровадження безкоштовного проїзду в громадському транспорті столиці.

Крейденко вважає таку ініціативу цілком реальною. За його словами, в окремих випадках витрати на адміністрування оплати проїзду можуть бути співмірними з коштами, які надходять від пасажирів.

Як приклад він навів Таллінн, де мешканці міста можуть користуватися громадським транспортом безкоштовно, тоді як туристи та іноземці оплачують поїздки.

Однак для реалізації такої моделі в Києві необхідно визначити джерела фінансування та механізми компенсації витрат транспортним підприємствам.

Чи захистять мости від російських атак

Окрему увагу депутат приділив захисту мостової інфраструктури. Він зазначив, що відповідальність за охорону та захист переправ лежить на військових, однак можливості посилення оборони існують.

Зокрема, проти безпілотників різних типів можуть застосовувати автоматичні кулеметні установки. Проте проти балістичних ракет такі засоби неефективні — тут, за словами Крейденка, основним інструментом залишається посилення протиповітряної оборони.

Він також критично оцінив встановлення антидронових сіток на мостах у тому вигляді, у якому їх демонстрували раніше, заявивши, що не бачить у такому рішенні відчутного ефекту.

Найбільшою проблемою нардеп назвав відсутність оперативної комунікації з киянами. Він пропонує створити постійні експертні групи, які виїжджатимуть на місця влучань, оцінюватимуть пошкодження опор, дорожнього покриття та інших конструкцій і повідомлятимуть, коли саме можна очікувати відновлення руху.

На його думку, це дозволило б мешканцям заздалегідь планувати маршрути, розуміти, які автомобілі можуть проїжджати через конкретний міст, і уникати додаткових заторів.

Наразі, за словами депутата, такої системи оперативного інформування немає, а киянам часто доводиться самостійно з'ясовувати, які переправи працюють і як краще дістатися до потрібного берега.