Глава МЗС Росії Сергій Лавров останніми тижнями дедалі частіше виступає з різкими заявами на адресу Заходу, США та особисто президента Дональда Трампа. На зміну його риторики звернуло увагу британське видання The i Paper, передають Патріоти України.
Зокрема, під час фестивалю молоді в Єкатеринбурзі Лавров поставив під сумнів майбутнє Великої Британії після домовленостей між Шотландською національною партією, Plaid Cymru та Sinn Féin щодо проведення референдумів про незалежність. «Що буде з країною, яка називається Великою Британією?» — заявив російський міністр.
Під час Генеральної асамблеї ООН Лавров звинувачував західні держави у прагненні зберегти свої привілеї та нав'язати власні правила іншим країнам. США він фактично звинуватив у побудові системи, де домінує одна наддержава.
Окрему увагу видання звертає на зміну тону Москви щодо адміністрації Трампа. На початку його другого президентського терміну в Кремлі розраховували, що Вашингтон зможе чинити тиск на Київ для досягнення домовленостей щодо війни. Однак останні заяви російського керівництва, зокрема Лаврова, свідчать про більш конфронтаційну риторику щодо США.
Британська тематика також залишається одним із напрямів російської інформаційної політики. У разі нових спроб Шотландії, Уельсу чи Північної Ірландії домогтися незалежності Москва може використовувати такі питання для інформаційного тиску на Лондон.
Водночас автори матеріалу зазначають, що Лавров не обов'язково є головною фігурою у всіх ключових зовнішньополітичних контактах Кремля. За американський напрям значною мірою відповідає радник Володимира Путіна Юрій Ушаков, тоді як Сергій Шойгу займається низкою контактів Росії з партнерами в Азії та на Близькому Сході.
Таким чином, різкі заяви Лаврова можна розглядати як один із показників зміни публічної риторики російського керівництва. Водночас самі по собі вони не дають підстав однозначно робити висновки про внутрішні настрої Кремля чи реальні зміни у зовнішньополітичному курсі РФ.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, Верховна Рада вилучила з порядку денного наступного пленарного тижня розгляд антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки, від прийняття котрого залежить надходження коштів з ЄС в межах Ukraine Facility, п...
Польща, можливо, прорахувалася, зробивши ставку на корейські танки. Польська армія імовірно зіткнулася з проблемами технічної готовності південнокорейських танків K2GF. Бригада, що відповідає за прикриття польського кордону з Калінінградською областю Р...
