Летить у прірву... Торгівля бартером пішла в хід: Росія купує в Китаю авто за пшеницю, а підсанкційні товари - за насіння льону

Традиційна бартерна торгівля набирає обертів у зовнішній торгівлі Росії вперше з 1990-х років: компанії, які прагнуть обійти західні санкції, обмінюють пшеницю на китайські автомобілі, а насіння льону — на будівельні матеріали, передають Патріоти України.

Як ідеться в матеріалі Reuters, незважаючи на те, що Росія налагоджує теплі відносини з Китаєм та Індією, повернення бартеру демонструє, наскільки сильно війна проти України спотворила торгівельні відносини агресора.

«Сполучені Штати, Європа та їхні союзники запровадили понад 25 000 різноманітних санкцій проти Росії у зв’язку з війною в Україні у 2022 році та анексією Криму у 2014 році, прагнучи підірвати економіку Росії, обсяг якої становить 2,2 трильйона доларів, і послабити підтримку президента Володимира Путіна.

Вашингтон також ввів мита на Індію у відповідь на торгівлю нафтою між Нью-Делі та Росією", — нагадує автор матеріалу. «Китайські банки бояться потрапити в санкційні списки, під вторинні санкції, тому вони не приймають гроші з Росії», — повідомило агентству Reuters джерело на платіжному ринку.

«Ці побоювання, очевидно, і пояснюють появу бартерних операцій, які набагато складніше відстежити. У 2024 році Міністерство економічного розвитку Росії опублікувало 14-сторінкове «Керівництво по закордонним бартерним операціям», в якому компаніям надавали рекомендації щодо використання цього методу для обходу санкцій. У ньому навіть пропонувалося створити торговий майданчик, який функціонував би як бартерна біржа.

«Зовнішньоторгівельні бартерні операції дають змогу обмінюватися товарами та послугами з іноземними компаніями без необхідності здійснення міжнародних транзакцій», — ідеться в документі міністерства з посиланням на умови санкційних обмежень", — ідеться в матеріалі.

«Зростання бартеру є ознакою дедоларизації, санкційного тиску і проблем з ліквідністю у партнерів», — заявив агентству Reuters Максим Спаський, секретар Генеральної ради Російсько-Азіатського союзу промисловців і підприємців (РАСП). Спаський зазначив, що обсяги бартеру, ймовірно, зростатимуть і далі.

Аналітики зазначають, що однією з можливих ознак бартеру є зростаюча розбіжність між статистикою зовнішньої торгівлі Центрального банку і даними Митної служби, яка в першій половині цього року досягла 7 млрд доларів.