Дрони-перехоплювачі стають одним із важливих засобів боротьби з російськими ударними безпілотниками, зокрема «Шахедами». Проте їхня робота значно складніша, ніж може здатися на перший погляд. передають Патріоти України.
Найбільші труднощі для оператора починаються після запуску перехоплювача. Саме тоді потрібно не просто доставити дрон у район потенційної цілі, а фактично знайти невеликий безпілотник у величезному повітряному просторі, визначити його параметри руху та вчасно виконати перехоплення.
За словами інструкторів, навіть якщо екіпаж отримує приблизні координати ворожого безпілотника, це ще не означає, що ціль буде легко знайти. Оператору необхідно візуально виявити її, після чого оцінити швидкість, напрямок руху та висоту польоту.
На основі цих даних екіпаж має побудувати оптимальну траєкторію зближення. Помилка навіть на цьому етапі може призвести до того, що перехоплювач не зможе наздогнати ціль.
Особливо складною ситуація стає на високих швидкостях. Якщо дрон-перехоплювач рухається зі швидкістю понад 300 км/год, у оператора залишається дуже мало часу для ухвалення рішень і виконання необхідних маневрів.
Тому ефективність такої системи залежить не лише від характеристик самого безпілотника. Надзвичайно важливими є підготовка оператора, його досвід, швидкість реакції та здатність працювати в умовах сильного дефіциту часу.
Додаткову складність створює те, що російські ударні безпілотники можуть використовувати різні висоти польоту. Вони можуть рухатися на значній висоті або, навпаки, максимально низько над землею.
На малих висотах оператори перехоплювачів стикаються з проблемою прямої видимості. Рельєф, забудова та інші перешкоди можуть ускладнювати виявлення цілі. Додатковим фактором залишаються радіоперешкоди, які можуть впливати на роботу систем управління та зв’язку.
На великих висотах виникає інша проблема — технічні можливості конкретного перехоплювача. Кожна система має власну практичну висоту експлуатації, вище якої її ефективність знижується.
Крім того, значна частина енергії акумулятора витрачається саме під час набору висоти. Чим довше перехоплювач піднімається, тим менше запасу енергії залишається для пошуку, переслідування та безпосереднього зближення з ціллю.
Коли дрон нарешті знаходить ціль і виходить на траєкторію переслідування, оператору необхідно правильно виконати фінальний маневр.
Після зближення частину роботи може виконувати система автоматичного донаведення, яка допомагає перехоплювачу скоригувати траєкторію руху.
Але навіть автоматизація не скасовує обмежень, які встановлюють фізика та технічні характеристики самого дрона. Швидкість, запас енергії, висота польоту, дальність зв’язку та можливості систем наведення визначають, чи зможе конкретний перехоплювач завершити завдання.
Окреме значення має робота всієї мобільної вогневої групи. Оператор дрона не працює ізольовано — у процесі можуть бути задіяні штурмани, оператори, фахівці зі зв’язку та інші військовослужбовці.
Усі вони повинні діяти максимально синхронно. Інформація про ціль має швидко передаватися між членами екіпажу, а рішення — ухвалюватися практично без затримки.
Таким чином, перехоплення «Шахеда» — це не просто завдання «підняти дрон у повітря та наздогнати противника». Найскладнішим моментом залишається пошук цілі, оцінка її руху та правильний вихід на траєкторію перехоплення, коли на ухвалення рішення можуть залишатися лічені секунди.
Саме тому ефективність дронів-перехоплювачів залежить одночасно від технологій, характеристик безпілотника та професійності всієї команди, яка керує операцією.
Журналіст і публіцист Віталій Портников заявив, що переговори з Росією самі по собі не гарантують завершення війни, оскільки, на його думку, Москва має значно ширші цілі, ніж отримання окремих українських територій. Про це Портников сказав в ефірі прог...
Україна не здатна швидко створити достатню кількість власних засобів протиповітряної оборони та зенітних ракет, необхідних для захисту від російських атак. Таку оцінку в ефірі «Еспресо» та Slawa.TV висловив військовий історик і авіаційний аналітик Том ...
