Лід відступив на площі майже 90 тисяч км²: Вчені встановили причину аномалії в Антарктиці

У 2024 році в морському льоді Антарктики утворилася гігантська ополонка, площа якої на піку сягнула 89 121 квадратного кілометра. Це трохи менше за площу Португалії, передають Патріоти України.

Незвичайне явище привернуло увагу науковців, адже подібних масштабних відкритих ділянок у морському льоді антарктичної зими раніше не спостерігали.

Що спричинило появу величезної ополонки

Група дослідників з Індії під керівництвом фахівця з наук про Землю Джибанджоті Свейна дійшла висновку, що поява ополонки була результатом одночасного впливу кількох екстремальних погодних та океанічних процесів.

Одним із головних факторів стали так звані атмосферні річки — потужні потоки вологи, які переносять великі обсяги теплого вологого повітря з нижчих широт у бік Антарктики.

У липні та серпні 2024 року дослідники зафіксували шість таких атмосферних річок. Вони супроводжувалися стійкими потоками повітря, які переміщували морський лід у напрямку полюса.

Тепле та вологе повітря спричинило одразу кілька ефектів: посилило потепління атмосфери, принесло теплі опади та збільшило надходження тепла до океану. У результаті формування нового морського льоду суттєво сповільнилося.

Тепла вода також не дала льоду замерзнути

Важливу роль відіграли й сильні вітри. Вони спричинили так званий екманівський підйом — процес, за якого глибші шари океану піднімаються ближче до поверхні.

У районі ополонки цей механізм виніс нагору відносно теплі циркумполярні глибинні води. Через це верхній шар океану прогрівався, що додатково перешкоджало утворенню морського льоду.

Таким чином, атмосферні річки, потепління повітря, сильні вітри, підйом тепліших вод і морські хвилі тепла діяли одночасно та створили умови, за яких величезна ділянка льоду не могла нормально замерзнути.

Чи можуть такі ополонки з’являтися частіше

Дослідники припускають, що в майбутньому подібні масштабні явища можуть ставати частішими.

За їхніми оцінками, глобальне потепління здатне посилювати атмосферні течії, збільшувати частоту й тривалість хвиль тепла в атмосфері та океані, а також сприяти нагріванню верхніх шарів Південного океану.

Усе це може створювати сприятливіші умови для виникнення великих ділянок відкритої води серед антарктичного морського льоду.