"Люди кричали і вискакували з машин": Очевидиця розкрила моторошні подробиці розстрілу окупантами колони на Харківщині

На автомобілях колони, яку війська РФ обстріляли 25 вересня на Харківщині, були написи "Діти". Крім того, через скло машин окупанти мали бачити, що розстрілюють мирних громадян, передають Патріоти України.

Про це розповіла Людмила Потапова, яка вижила після жорстокої російської атаки,"24 каналу". Її батько Борис Галішніков, який перебував із нею в автомобілі, загинув від поранення.

"Коли ми виїхали за Курилівку, нашу колону розстріляли. Все сталося несподівано. Я одразу й не зрозуміла, що сталося. Почула вибух, обстріл та автоматні черги. Люди почали кричати, а вони (військові РФ. – Ред.) просто обстрілювали на знищення", – розповіла Людмила.За її словами, у колоні було п'ять легкових авто та одна "Газель". Обстріл почався раптово – люди не одразу зрозуміли, що по них стріляють.

"Різко ми почули свист куль. Я, якщо чесно, спочатку подумала, що це щебінь стукає. Потім уже зрозуміла, що вибухи. Люди ззаду кричали і вискакували з машин. На "Газелі" були ганчірки на дзеркалах та написи "Діти". Ті, хто стріляв, мені здається, бачили, що їхала колона мирних людей. Тому що через скло видно, що сидять діти та старі", – згадала жінка.

Разом із Людмилою в автомобілі перебували її батько, мати, а також водій. Коли почався обстріл, водій наказав усім вискакувати з машини. Тоді жінка вистрибнула з авто та впала на землю, прикриваючи собаку, – тварина також постраждала.

"Ми лежали, водій казав не піднімати голову, бо кулі свистели над головою. Я зачинила бічні двері, щоб не стріляли і мати могла вилізти з іншого боку. Тато був на передньому сидінні, я намагалася йому подати руку, щоб його витягти, але не встигла. Коли тягла руку, автоматна черга пройшла по машині і тата поранили в голову. І все. Спочатку він був поранений у ногу. Намагався вилізти з боку водія, але йому не вдалося", – розповіла Людмила.Разом із мамою та ще декількома тими, хто вижив, вона доповзла до посадки. На місці обстрілу залишилося чимало людей, яким ще, мабуть, можна було надати допомогу. Проте ворог не припиняв вогонь, і люди просто загинули в своїх автомобілях.

"Коли ми вже перелізли через дорогу і в кюветі лізли на четвереньках до посадки, я чула, як у "Газелі" плакала дитина, немовля", – додала Людмила.

Водій Микола Бондаренко, який був за кермом авто із родиною Тамари, втратив через обстріл сина. Хлопець був водієм машини, на якій намагалися виїхати 6-річна дитина з батьком та бабусею. Усі вони загинули.

Сам Микола вцілів, хоч отримав поранення ноги. Поранений, він виводив тих, хто вижив, з-під обстрілів. За його словами, окупанти стріляли через колону з гранатометів, щоб люди не бігли в посадку, а з іншого боку "добивали" з автоматів:

"Я виповз із машини, лежав у щебені. Коліна прострелило мені. Лежав хвилин десять, поки не закінчилися крики, потім за машиною через шлях перевалилися, скооперувалися вцілілих і якнайшвидше почали йти в бік Ковшарівки".

Микола також розповів, що серед поранених був хлопець, який по дорозі стік кров'ю – його постраждалі не змогли врятувати. Ще одноаорго пораненого вдалося дотягнути до лікарні, де йому перекисом промили рани та "забинтували, як могли".