Мадридський саміт НАТО стане "холодним душем" для Кремля, - політолог

Прийдешній саміт країн Північноатлантичного Альянсу у іспанській столиці матиме революційний вплив на світову безпекову архітектуру. І революція ця точно не сподобається Кремлю, який відтепер розглядається НАТО як загрозу. В який спосіб США будуть посилювати європейську безпеку, чому саміт в Іспанії буде історичним, чим Альянс допоможе Україні, яким буде зміст звернення Зеленського до учасників зустрічі та що для Москви означає запрошення Японії до участі у засіданні у Мадриді. Про це розповів керівник політико-правових програм у Українському центрі суспільного розвитку Ігор Рейтерович, передають Патріоти України.

Посилення безпеки в Європі

Ігорю, про які кроки щодо посилення європейської безпеки збираються оголосити Штати під час саміту НАТО у Мадриді?

Сполучені Штати мали тут на увазі прийняття нової стратегічної концепції, яка діятиме найближче десятиліття. Згідно з цим новим документом стратегічного значення, Росія буде визнана головною загрозою колективній безпеці.

Європа перебуватиме у фокусі уваги з однієї простої причини. Східний фланг НАТО простягається територією ЄС передовсім. Він межує з Україною, яка на сьогоднішній день приймає на себе удар російської військової машини.

І тому зрозуміло, що заяви представників Сполучених Штатів, як блокоутворюючої країни, спрямовані на зміцнення колективної безпеки в країнах Європейського Союзу.

В першу чергу якраз в країнах, які належать до нових членів. Серед яких маємо Польщу та балтійські держави, Румунію, Болгарію, Чехію тощо. Все для того, щоб вони були максимально посилені та підкріплені. Зокрема і американськими військами.

Якщо буде реалізоване те, про що попередньо говорили лідери країн НАТО, в тому числі генсек, щодо збільшення чисельності сил швидкого реагування з 40-ка до 300-та тисяч чоловік, то зрозуміло що всі ці армійці повинні бути розміщені в певних країнах.

З високою імовірністю переважно це будуть якраз таки американські солдати. І будуть вони розташовані у тих країнах, які я назвав вище. Що або знаходяться у безпосередній близькості до Росії або є сусідами України.

Оце і будуть такі ключові заходи безпеки. Не кажучи вже про переозброєння чи посилення ППО. Все це і без того зрозуміло.

Єнс Столтенберг напередодні сказав, що цей саміт матиме історичне значення. В чому саме розкривається історичність? Окрім ухвалення нової стратегічної концепції, звісно ж.

Перша причина історичності цієї події пов'язана з розширенням присутності блоку у Європі. І воно є безпрецедентним за своєю суттю. Нічого подібного не відбувалося з часів найактивнішої фази Холодної війни.

Тобто, ми повинні розуміти, що навіть коли існував Радянський Союз, кількість військових НАТО в країнах тієї ж Європи ніколи аж настільки не зростало, як це відбуватиметься зараз. Розумієте, ми будемо свідками масштабної перебудови світової безпекової архітектури.

І друга причина історичності криється в тому, мабуть, що якщо раніше НАТО був блоком, який визнавав головним супротивником СРСР (до 1991-го року – 24 канал), то після розпаду імперії зла пріоритети змінилися. Фокус блоку змістився на ефемерну загрозу від ісламських фундаменталістів чи КНР.

А от тепер головним ворогом буде визначено новітню імперію зла в особі Росії. І з сьогоднішнього дня всі сили та засоби, наявні у розпорядженні НАТО, сконцентруються на тому, щоб по максимуму стримувати Кремль від агресивної політики.

Москва має зрозуміти, що будь який крок, який вона надалі зробить, автоматично викличе адекватну відповідь відповідно до обставин місця-часу.

Підтримка України

Ми вже згадували з Вами про Україну у нашій розмові. Яку допомогу нашій країні буде надано за підсумками саміту? Про це раніше повідомляли у багатьох західних та вітчизняних змі відповідно.

Ми повинні чітко розуміти одну дуже важливу річ. Про неї, до речі, часто забувають і представники нашої влади, на жаль. В контексті військово-технічної допомоги Україні

Альянс діє за двома ключовими напрямками: перший напрям характерний НАТО в цілому, як блокові. Він полягає у наданні цією організацією нам виключно нелетальної допомоги. Тобто, у вигляді витратних матеріалів та палива, які нам потрібні не менше, ніж зброя. Окрім того ідеться про різноманітні засоби захисту для військових і цивільних. Цим НАТО, як організація, зараз займається.

Безумовно, за підсумками мадридського саміту ми отримаємо підтвердження намірів надавати таку допомогу і надалі та розширювати її обсяги. В тому числі з урахуванням нових викликів, з якими може зіштовхнутися Київ. Взяти хоча б ядерну риторику, до якої Москва в останні дні знову почала активно повертатися.

В цьому списку точно будуть Штати, Британія, Німеччина та деякі інші представники блоку. Мова саме про додаткові пакети зброї, про які буде оголошено після завершення зустрічі.

Гадаю, що акцент буде на двох головних компонентах: протиракетне озброєння та ППО і РСЗВ, якого нам сьогодні серйозно не вистачає.

Щодо об'ємів, то qтиметься вже про десятки одиниць такого озброєння. Не виключаю, що нас можуть в цьому плані приємно здивувати, надавши необхідну зброю хоча б у кількості, яка нам приблизно потрібна.

Продовжуючи тему України. Чи зачепить тему озброєння у своїй промові в рамках саміту наш президент?

Він однозначно про це говоритиме. Можливо, в тій чи іншій формі, повернеться до теми закритого неба. Згадка закритого неба, на мою думку, може бути прив'язана до питання Чорного моря. До того ж, не омине увагою і проблему продовольчу.

Її також обговорюватимуть. Щоправда, скоріш за все, НАТО не буде втручатися в цю ситуацію напряму. Хіба лише через Туреччину, яка готова взяти на себе ці посередницькі обов'язки.

На додачу президент зупиниться на потребі посилити санкції та попросить підтвердити, що політика відкритих дверей залишається в силі. Навіть за словами представників Альянсу, ніхто цю політику змінювати не збирається.

Про це прямо буде сказано під час цього саміту. Для нас важливо мати простір для маневру на випадок зриву перемовин із ворогом про гарантії безпеки. В разі неможливості досягнути згоди із Путіним, нашим єдиним варіантом буде вступ до НАТО якнайшвидше.

Адже навіть, якщо ця війна завершиться до кінця року, як того хотів би Зеленський, ніхто не дасть гарантії, що за якийсь певний час Кремлю не захочеться знову повоювати. От тільки цього разу вже й з НАТО заодно.

Шлях України в НАТО

Готуючись до нашої розмови, я натрапив на заяву наших можновладців про те, що ані в короткостроковій, ні у середньостроковій перспективі ми не збираємося в НАТО. Прокоментуйте, будь ласка. Як нам слід розуміти такі слова наших офіційних осіб? І як це співвіднести з необхідністю бути певними у відкритих дверях до Альянсу?

З одного боку, подібна заява є визнанням наявного стану справ. Ми розуміємо, що в найближчій перспективі говорити про вступ до Альянсу не доведеться через відсутність внутрішнього консенсусу в цій глобальній військово-політичній структурі.

Однак, це нам не заважає займатися двома найважливішими речами. Першою з яких є необхідність завершення модернізації нашої армії за натівським зразком. В цьому моменті дуже цікавим є становище, до прикладу, Швеції та Фінляндії, яким дійсно не потрібен ПДЧ. Просто тому, що у них армія давним давно повністю відповідає всім необхідним критеріям.

Їхні армії вже тривалий час проводять спільні навчання, беруть участь у підготовці військових згідно з уніфікованими програмами підготовки. Тому Україна в цьому плані повинна рухатися вперед, не забуваючи, що це є нашою стратегічною метою.

От якраз із цього приводу навпаки консенсус на рівні НАТО ми маємо. І для нас цей факт є, насправді, дуже важливим. Тому, що така модернізація, підготовка наших армійців є нагальною потребою. Відтак, співпраця в цьому ключі продовжиться. Не зважаючи на те, як закінчиться війна. Ми від цього не відійдемо, оскільки це є питанням національної безпеки.

А другий момент полягає в тому, що ця взаємодія може відбуватися з окремими країнами НАТО. До прикладу, з Польщею та Балтійськими країнами та іншими нашими західними сусідами чи близькими союзниками на кшталт Румунії і США.

Зрештою, Ви ж чули про союз Польща – Британія – Україна. НАТО не забороняє окремим своїм членам перебувати у схожих інтегральних об'єднаннях.

Сьогодні ми можемо зміцнювати свою взаємодію з Північноатлантичним Альянсом таким чином. Серед іншого маючи можливість переймати чужий досвід та ділитися своїм у рамках спільних навчань. А далі час покаже, наскільки такий наш підхід був ефективним. В цьому випадку все залежить лише від нас самих.

Тому, що знов-таки, все залежить від того, як ми будемо себе позиціонувати після війни.

Якщо ми не підемо шляхом нейтралітету, про який багато було сказано раніше, через неможливість досягти вигідного нам миру з РФ – шлях наш буде пов’язаний лише з НАТО.

А от тоді вже Столтенберг нам відмовити точно не зможе. Я в цьому впевнений.

"Холодний душ" для Росії

Країни Балтії вимагають надати цьому саміту ефекту "холодного душу" для Росії. Ця їхня вимога буде задоволена?

Значною мірою саме так і буде. З однієї простої причини. Якщо буде прийнята нова стратегічна концепція, вона буде прийнята, то Росія офіційно буде визнана головним потенційним супротивником.

Певною мірою це змусить росіян реагувати на всю ту трансформацію, яка відбудеться. Якщо сили оперативного реагування будуть збільшені ледь не в 10 разів, то відповідно, і російська сторона буде змушена дзеркально відреагувати, намагаючись збільшити чисельність власної армії. А це означає, що Кремль стане учасником чергових збройних перегонів. Перегонів, які виграти буде не в змозі аж ніяк.