Лідери країн НАТО готуються ухвалити рішення про збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП – частину цих витрат дозволять спрямовувати на підтримку України, що може істотно посилити обороноздатність українських Сил оборони. Про це йдеться у статті "Європейської правди", передають Патріоти України.
Як очікується, нову ціль витрат буде розділено: 3,5% ВВП – на безпосередньо військові потреби, ще 1,5% – на ширші безпекові проєкти, зокрема інфраструктуру.
Генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання "Європейської правди" перед початком міністерської зустрічі 4 червня, заявив, що збільшення витрат не позначиться негативно на підтримці України.
"Було б дивно і нерозумно, якби збільшення витрат НАТО якось зашкодило б Україні і далі отримувати те, що їй потрібно для продовження збройного опору… Ми розробимо новий інвестиційний план таким чином, щоб він не вплинув на співпрацю союзників з Україною, щоб ви мали все необхідне для продовження боротьби", – сказав Рютте.
У НАТО вже зараз частину допомоги для Збройних Сил України зараховують у витрати на "тверду безпеку", наприклад, закупівлю техніки.
Цей підхід збережеться, а саміт у Гаазі, ймовірно, також офіційно дозволить державам обліковувати українську допомогу і в межах 1,5% компонента "м’якої безпеки".
Зокрема Рютте письмово повідомив про це уряди союзників у закритому листуванні, де представив їм обриси проєкту рішення про збільшення оборонних витрат.
Через цей лист серед союзників виникло різночитання – доводилося чути думку, що тепер усю допомогу для ЗСУ треба перенести з "жорсткого" блоку у "м'який".
За даними співрозмовників "ЄП", Україна активно переконувала союзників не обмежувати облік допомоги лише "м’якою" частиною, оскільки 3,5% ВВП – значно більший ресурс.
Наразі консенсус у НАТО полягає в тому, щоб дозволити країнам-членам гнучко визначати, до якої категорії відносити свою допомогу Україні – залежно від її характеру.
"Ми хочемо надати союзникам максимальну гнучкість щодо того, в яку компоненту вони включатимуть допомогу Україні", – пояснив журналістам у Брюсселі високопосадовець, причетний до розробки нових цілей Альянсу. За його словами, цей розподіл буде залежати від типу допомоги, "адже не можна зараховувати у військову підтримку все, що ми надаємо Україні".
Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну...
Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року...
