Мало проблем? У FT розповіли про ще одну закордонну авантюру Трампа

Попри конфлікт, який президент США Дональд Трамп сам розпалив у Перській затоці, він продовжує прагнути зміни режиму ближче до дому. Непередбачуваний президент США, звернув увагу на Кубу — через Флоридську протоку на південь від його резиденції Мар-а-Лаго — як на свою наступну ціль: минулого тижня він заявив, що матиме "честь взяти Кубу в тому чи іншому вигляді", передають Патріоти України.

Його моделлю, ймовірно, є Венесуела — швидке усунення керівництва з подальшим встановленням не обраного уряду, більш дружнього до приватного сектору. Але ситуація з Іраном є тривожним нагадуванням про ризики зміни режиму без чіткого плану чи реалістичної кінцевої мети.

Обраний Трампом метод щодо Куби полягає у посиленні багаторічного економічного ембарго США шляхом перекриття постачання пального на острів. Це ще більше наблизило економіку, яка й без того перебуває у тяжкому стані після десятиліть неефективного управління, до фактичного колапсу. На щастя, військові варіанти поки що не розглядалися, зазначає редакційна колегія газети Financial Times.

Ембарго, яке діє з 1962 року, не змогло змінити владу на Кубі й лише погіршило ситуацію в країні. Але й сама влада зробила багато помилок: обмежувала приватний бізнес і витрачала гроші на дорогі готелі замість розвитку енергетики.

Є реальний ризик гуманітарної кризи. Люди на Кубі вже пережили два масштабні відключення світла за тиждень і зіштовхуються з нестачею їжі. Колапс енергосистеми може поставити під загрозу водопостачання. Приклад сусіднього Гаїті є тривожним попередженням про те, що може статися у разі руйнування державної влади.

Попри важку ситуацію, протести на Кубі відбуваються рідко. Більшість людей боїться влади, адже після великих протестів у 2021 році сотні людей посадили в тюрму.

Ймовірно, багато кубинців хотіли б змін у країні — щоб не було репресій, щоб покращилась економіка і були чесні вибори. Але не ясно, чи саме цього хоче Трамп. Він поки що чітко не пояснив свій план, але, схоже, хоче усунути президента Мігеля Діас-Канеля та відкрити економіку для бізнесу й іноземних інвестицій.

Повідомлення про те, що США ведуть таємні переговори з людьми з оточення колишнього лідера Рауля Кастро, не викликають довіри. Серед них — його онук, Рауль Гільєрмо Родрігес Кастро, який формально не має посади, але має вплив завдяки родинним зв’язкам, адже сам Рауль Кастро досі має вирішальне слово і завжди був проти змін.

Є ризик, що США захочуть швидкої перемоги перед проміжними виборами у листопаді й укладуть угоду з Кастро, яка відкриває бізнес-можливості — зокрема, для соратників Трампа, — але не включає політичні реформи та лібералізацію, які могли б призвести до демократії чи свободи, і увага адміністрації швидко переключиться на щось інше. Після 67 років однопартійної влади кубинці заслуговують на краще.

Минулого тижня Трамп сказав про Кубу: "Я думаю, що можу зробити з нею все, що захочу". Якщо це так, він має працювати над тим, щоб Куба стала процвітаючою, вільною і демократичною країною, де люди самі вирішують своє майбутнє, а не отримують нав’язані кулуарні домовленості від США.