Маріуполь ніколи не стане російською перемогою. Його захисники давно перейшли межі витривалості та жертовності - вони створили нові, - Бутусов

57 днів безперервного бою, авіаударів та артобстрілів. В повному оточенні. В підвалах, без води, без світла, тепла, без постачання іжи. Ворога більше в 10 разів, у ворога абсолютна перевага у техніці та боєприпасах, і він зносить будь яке укриття, будь яку позицію. Найближчий український фронт в 100 км, по степах, і звідти не вийти, не винести поранених. І вони не шукають у ворога жалю. Вони кожного дня майстерно знаходять кожну можливість, щоб вбивати та нищити окупантів, і наносити їм страшні втрати.

Ці люди давно перейшли межі витривалості та жертовності - вони створили нові, і це неймовірно у 21-му сторіччі.

Вони показали що таке боєздатність. І варто згадати, що Азов - це єдина українська військова частина яка повністю діє за стандартами НАТО в бойовому управлінні та підготовці, вони діють за американським бойовим статутом та стандартами бойового управління MDMP. Азов - єдина військова частина, де діють звернення та звичаї українського націоналізму зразку УПА, а не старі радянського зразку переведені процедури. Вони за наказом українського командування б’ються та вмирають у абсолютно невигідних умовах, вірні присязі українському народу.

Завдяки ним Маріуполь ніколи не стане російською перемогою. Це ніколи не буде жертва та місце російськоі сили, це не Крути. Це завжди буде місто української звитяги, та символ української незламної сили.

У Росії багато зброї, але у України є те, на що росіяни не здатні - віддавати себе заради свого народу, битися заради честі, битися, коли нема сил, і тільки воля дає можливість вести бій не зважаючи на все. Маріуполь - це слово тепер дуже багато важить, дуже багато пояснює.

Тому що його оборонці створили новий сучасний епос. Тому що вони творять історію нашого світу. Тому що вони - Українці.