Межа "Мінська" - плани "А", "Б" і "С": Як Зеленський домовлятиметься з Путіним щодо Донбасу

Україна має плани «А», «Б» і «С» – так говорить президент Володимир Зеленський про закінчення війни на Донбасі. За рік зупинити її не вдалося, але план «А» – Мінські домовленості – все ще в силі, зазначають Патріоти України. Як довго цей формат ще протягне і на що готова піти Україна заради домовленостей із Росією? Чи змусить Україну президент Росії Володимир Путін вести переговори з бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР»? Про це – у матеріалі журналістів «Донбас Реалії».

Ватажки підтримуваних Росією угруповань «ЛНР» та «ДНР» несподівано і майже одночасно роблять заяви про приведення «військ» «у повну бойову готовність». Причиною називають «обстріли з боку української армії». І у звітах ОБСЄ, і у військових зведеннях видно, що стріляти на Донбасі і справді почали активніше, але президент України Володимир Зеленський впевнений: причина – в іншому.

«Якби та сторона просто перестала стріляти – що вони дійсно повинні зробити, згідно нашим Мінським домовленостям, згідно нашим домовленостям в Нормандії, згідно з тим, щоб вони не провокували – все б закінчилося. Але вони не знають, що з ними буде, я маю на увазі бойовиків. Вплив на них має Російська Федерація. І вони повинні на них вплинути», – заявив президент України Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський

Спроба створити «консультативну раду»

Спроби просто перестати стріляти – невдалі. Розведення військ хоча б на кількох ділянках фронту узгодити не змогли. Але Україна досі намагається змусити працювати мирні Мінські домовленості з врегулювання ситуації на Донбасі. На початку березня планували створити «консультативну раду», в якій «представники ОРДЛО» ставали б стороною переговорів. Українців обурила ця ідея – і, врешті, від неї швидко відмовилися.

«(«Представники ОРДЛО» мали б – ред.) такий самий статус і право голосу, як і представники української делегації. Змінювався статус Росії з учасника переговорів, як це передбачено Мінською ТКГ, на статус спостерігача, який паралельно надавався би ще Німеччині і Франції. Ми ж розуміємо, що тут все гібридне в Мінському процесі. І створення навіть такого начебто дорадчого майданчика однозначно вплинуло би на логіку ведення переговорів», – пояснює політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.

Марія Золкіна

Ідея залучити у переговорний процес переселенців

Замість «консультативної ради» Україна тепер пропонує розширити переговори, підключивши переселенців з Донбасу. Хто увійде в цю групу – поки невідомо. І тут два варіанти – вони або стануть частиною української делегації, що нелогічно для переговорів, або ж запрошеними особами, як і «представники ОРДЛО», але це ще потрібно узгодити в Мінську, кажуть експерти.

«Маневр, який пропонують Резніков і Єрмак – це спроба виконати пункт 12 Мінських угод про узгодження українського законодавства і процедури виборів з представниками ОРДЛО, перетрактувавши сенс слова ОРДЛО. Тобто замість бойовиків вони хочуть говорити з представниками окупованих територій, які їх залишили. Бойовики, як такі, нікуди поки що діватися не збираються. Їх запрошує ОБСЄ. Незважаючи на наші реляції про їхні російські паспорти, я думаю, що ОБСЄ продовжить їх запрошувати», – зазначає аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко.

Марія Кучеренко
Пропозиції Кремля

Іще одна пропозиція – вже від Росії. Це регламент роботи в рамках Тристоронньої контактної групи. По суті, росіяни хочуть створити чіткий механізм виконання рішень і покарання за їх невиконання, розповів заступник голови ТКГ Олексій Резніков під час онлайн-обговорення мирного процесу у фейсбуці. Каже: якщо щось і підпишуть – Україні це не нашкодить.

«Сенс про щось домовлятися і фіксувати це на папері має значення, коли є відповідна санкція за порушення такого зобов’язання. Ми готові в якийсь спосіб це унормувати, проговорити якийсь документ, який буде регламентувати нашу діяльність, але при умові, якщо це буде дієвий документ. Якщо ні – тоді продовжуємо розмови так, як вони були шість років», – каже віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Олексій Резніков
«Зрозуміла логіка Російської Федерації. Вона хоче, щоб Україна брала на себе якомога більше зобов’язань. І Росія, звичайно, цим гратиме. Вона наполягатиме, щоб відповідальною стороною для України були саме якісь представники ОРДЛО, а не Російська Федерація. Змусити Росію виконувати ані наявні Мінські документи, ані нові протоколи чи рамкові угоди неможливо на сьогоднішній день», – констатує Марія Золкіна.

Чому в переговорах у Берліні Україна не брала участі?

А що сама Росія? В Мінську її позиція залишається тією ж – жодних поступок. Втім, несподівано Дмитро Козак, який займається питанням Донбасу в Кремлі, 13 травня полетів до Берліну.

«Досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні. За рішенням безлічі непростих завдань, які потребують рішення у взаємодії з представниками Донбасу, представниками України», – заявив заступник керівника адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак.

Дмитро Козак
Росія, як завжди, намагається затягнути в переговори представників бойовиків, кажуть експерти. Але виникло запитання – невже про Україну тепер говорять без України? В МЗС коментують дипломатично: партнерам довіряють і все гаразд.

«Коли певні контакти відбуваються, обов’язково на тому чи іншому рівні в подальшому відбувається комунікація і сторони доводять про ті ключові сигнали, які були озвучені під час контактів з іншими партнерами», – пояснив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.

Євген Єнін
«Німеччина намагається відігравати роль об’єктивного і неупередженого, так би мовити, посередника, брокера. Німеччина і особисто Меркель відігравали і, я думаю, будуть продовжувати відігравати провідну роль в тому, щоб примусити Путіна виконувати свої зобов’язання. На мій погляд, українській стороні треба більш тісніше працювати. І тому я думаю, що візит Козака – це був такий собі спусковий гачок, який має показати українській дипломатії, що вже час виходити з дипломатичного карантину», – наголошує заступник голови адміністрації президента України у 2015-2019 роках Костянтин Єлісєєв.
Костянтин Єлісєєв
Мінські домовленості планували виконати до кінця 2015 року, а вже 2020-й, і тому до них в українській делегації ставляться скептично. Втім, жодних інших домовленостей немає, та й до «Мінська» прив’язані санкції. Експерти вважають, що якщо прогресу після усіх спроб України не буде, то до кінця року Київ, так чи інакше, залишить або призупинить переговори в цьому форматі. Адже, як запевняє українська влада, у неї є плани «В» і «С». Але в чому вони полягають – поки не пояснюють.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

Хіти тижня. Вода для окупованого півострова: Природа сама розвінчала райдужні очікування "Гобліна"

субота, 11 липень 2020, 22:30

На території тимчасово окупованого Криму знову зменшилася кількість води. За даними Гідрометцентру Криму, загальний сумарний запас води на початок липня склав 83.31 млн куб. метрів, що на 1.85 млн куб. метрів менше, ніж місяць тому, передають Патріоти ...

Чи то проти НАТО, чи то проти Москви: У Білорусі випробували нову протитанкову ракету (відео)

субота, 11 липень 2020, 22:21

В ході випробувань провели пуски на мінімальну і максимальну дальності – 400 і 6000 метрів. Повідомляється, що це перші випробування компанії-розробника оновленої ракети 9М114МБ для протитанкового комплексу. В рамках модернізації зменшена вага, збільше...