Україна має плани «А», «Б» і «С» – так говорить президент Володимир Зеленський про закінчення війни на Донбасі. За рік зупинити її не вдалося, але план «А» – Мінські домовленості – все ще в силі, зазначають Патріоти України. Як довго цей формат ще протягне і на що готова піти Україна заради домовленостей із Росією? Чи змусить Україну президент Росії Володимир Путін вести переговори з бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР»? Про це – у матеріалі журналістів «Донбас Реалії».
Ватажки підтримуваних Росією угруповань «ЛНР» та «ДНР» несподівано і майже одночасно роблять заяви про приведення «військ» «у повну бойову готовність». Причиною називають «обстріли з боку української армії». І у звітах ОБСЄ, і у військових зведеннях видно, що стріляти на Донбасі і справді почали активніше, але президент України Володимир Зеленський впевнений: причина – в іншому.
Спроби просто перестати стріляти – невдалі. Розведення військ хоча б на кількох ділянках фронту узгодити не змогли. Але Україна досі намагається змусити працювати мирні Мінські домовленості з врегулювання ситуації на Донбасі. На початку березня планували створити «консультативну раду», в якій «представники ОРДЛО» ставали б стороною переговорів. Українців обурила ця ідея – і, врешті, від неї швидко відмовилися.
«(«Представники ОРДЛО» мали б – ред.) такий самий статус і право голосу, як і представники української делегації. Змінювався статус Росії з учасника переговорів, як це передбачено Мінською ТКГ, на статус спостерігача, який паралельно надавався би ще Німеччині і Франції. Ми ж розуміємо, що тут все гібридне в Мінському процесі. І створення навіть такого начебто дорадчого майданчика однозначно вплинуло би на логіку ведення переговорів», – пояснює політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.
Замість «консультативної ради» Україна тепер пропонує розширити переговори, підключивши переселенців з Донбасу. Хто увійде в цю групу – поки невідомо. І тут два варіанти – вони або стануть частиною української делегації, що нелогічно для переговорів, або ж запрошеними особами, як і «представники ОРДЛО», але це ще потрібно узгодити в Мінську, кажуть експерти.
«Маневр, який пропонують Резніков і Єрмак – це спроба виконати пункт 12 Мінських угод про узгодження українського законодавства і процедури виборів з представниками ОРДЛО, перетрактувавши сенс слова ОРДЛО. Тобто замість бойовиків вони хочуть говорити з представниками окупованих територій, які їх залишили. Бойовики, як такі, нікуди поки що діватися не збираються. Їх запрошує ОБСЄ. Незважаючи на наші реляції про їхні російські паспорти, я думаю, що ОБСЄ продовжить їх запрошувати», – зазначає аналітик Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марія Кучеренко.
Іще одна пропозиція – вже від Росії. Це регламент роботи в рамках Тристоронньої контактної групи. По суті, росіяни хочуть створити чіткий механізм виконання рішень і покарання за їх невиконання, розповів заступник голови ТКГ Олексій Резніков під час онлайн-обговорення мирного процесу у фейсбуці. Каже: якщо щось і підпишуть – Україні це не нашкодить.
«Сенс про щось домовлятися і фіксувати це на папері має значення, коли є відповідна санкція за порушення такого зобов’язання. Ми готові в якийсь спосіб це унормувати, проговорити якийсь документ, який буде регламентувати нашу діяльність, але при умові, якщо це буде дієвий документ. Якщо ні – тоді продовжуємо розмови так, як вони були шість років», – каже віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
А що сама Росія? В Мінську її позиція залишається тією ж – жодних поступок. Втім, несподівано Дмитро Козак, який займається питанням Донбасу в Кремлі, 13 травня полетів до Берліну.
«Досягли угоди про взаємні подальші дії щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні. За рішенням безлічі непростих завдань, які потребують рішення у взаємодії з представниками Донбасу, представниками України», – заявив заступник керівника адміністрації президента Російської Федерації Дмитро Козак.
«Коли певні контакти відбуваються, обов’язково на тому чи іншому рівні в подальшому відбувається комунікація і сторони доводять про ті ключові сигнали, які були озвучені під час контактів з іншими партнерами», – пояснив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Промовистим індикатором впливу погроз Путіна вдарити по США, Великобританії та Франції за дозвіл запускати їхні ракети по території рф, стала реакція фінансових бірж Європи та США: Зростання ділової активності триває. На тлі атаки Росії балістичною рак...
Колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого перебування на посаді намагалася перешкодити прагненню України швидко приєднатися до НАТО, адже боялася військової відповіді з боку російського диктатора Володимира Путіна. Про це вона розповіла у...