Мобілізацію в Україні хочуть докорінно змінити: Генерал назвав головні проблеми системи

Чинна система мобілізації в Україні потребує перегляду законодавства та чіткого розподілу відповідальності між державними органами. Нині значну частину завдань фактично покладено на командування Сухопутних військ, хоча організацією мобілізаційного процесу мають займатися уряд і відповідні цивільні структури. Про це в інтерв’ю 24 Каналу заявив військовий експерт, генерал-лейтенант Ігор Романенко, передають Патріоти України.

Хто має відповідати за мобілізацію

За словами Романенка, уряд останнім часом активніше займається мобілізаційними питаннями. Зокрема, перевіряє бронювання та шукає випадки, коли його могли оформити з порушеннями.

Однак такі перевірки охоплюють переважно громадян, які вже перебувають на військовому обліку та офіційно працюють. Водночас, за оцінками, понад 200 тисяч осіб належать до категорії тих, хто ухиляється від виконання обов’язків, пов’язаних із мобілізацією. Окремою проблемою залишаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини.

Генерал наголошує, що відповідальність за порушення законодавства мають встановлювати правоохоронні органи, насамперед поліція. Натомість військове командування повинно зосереджуватися на бойових завданнях і підготовці особового складу.

«Краще піти до в’язниці, ніж до ЗСУ»

Романенко також звернув увагу на те, що чинні механізми відповідальності не створюють достатньої мотивації для виконання військового обов’язку.

«Зараз законодавство таке, що краще піти в тюрму, ніж у Збройні сили. І поки цього не змінити, зрушень у мобілізації не буде», — заявив він.

На думку генерала, необхідно переглянути відповідальність за невиконання законодавчих вимог і створити зрозумілу систему, у якій кожен відповідатиме за свої дії.

Водночас він наголосив, що порушення з боку працівників ТЦК також мають отримувати правову оцінку. Однак не можна зосереджувати всю увагу лише на них, ігноруючи інші проблеми мобілізації.

Перевірка бронювання не розв'яже всіх проблем

Окремо обговорюється можливість переглянути близько 5% бронювань, щоб виявити випадки їхнього неправомірного оформлення.

Проте, за словами Романенка, це знову стосується переважно людей, які вже відомі державі та перебувають на обліку. Натомість проблема громадян, які не перебувають на належному обліку або порушують встановлені вимоги, потребує окремої системної роботи.

Генерал переконаний, що кожен орган повинен виконувати свої функції: уряд — формувати й організовувати державну політику, правоохоронці — реагувати на порушення закону, а військове командування — забезпечувати оборону країни.

Росія може додатково мобілізувати 300 тисяч людей

Романенко також попередив про ризики зволікання з реформуванням мобілізації. За його словами, якщо Володимир Путін наважиться на часткову мобілізацію та зможе додатково призвати, наприклад, 300 тисяч осіб, Росія може використати ці сили для нових наступальних операцій.

У такому разі Україні доведеться реагувати вже на збільшення чисельності російського війська, а не готуватися до цього заздалегідь. Наздоганяти противника за таких обставин буде значно складніше, вважає генерал.

Він побоюється, що необхідні рішення щодо зміни мобілізаційної системи можуть знову відкласти до моменту, коли ситуація стане критичнішою.