"Мої сили скінчилися": Російська правозахисниця наклала на себе руки через війну Путіна в Україні, – ЗМІ

Правозахисниця і дисидентка Ніна Литвинова наклала на себе руки через війну в Україні та неможливість допомогти політв'язням у Росії. Це випливає з її передсмертної записки, фрагмент якої опублікувала двоюрідна сестра правозахисниці, журналістка Маша Слонім, передають Патріоти України.

"Я повинна піти, мені жити нестерпно. З тих пір як Путін напав на Україну і вбиває невинних людей, а у нас нескінченно саджає у в'язниці тисячі людей, які мучаться та гинуть там за те, що вони, як і я, проти війни та проти вбивств. <...>

Я намагалася їм допомогти, але мої сили скінчилися і я день і ніч мучаюсь від безсилля. Мені соромно, але я здалася. Будь ласка, вибачте мені", – написала Литвинова.

Про це повідомило видання "Новая газета Европа".

Слонім зазначила, що про самогубство її двоюрідної сестри повідомили російські державні пропагандистські рупори РІА "Новости" та "Газета.ру". Вони також згадали, що правозахисниця залишила передсмертну записку, але не опублікувала її змісту.

"Записку ніхто, звичайно, публікувати не буде. Там аж надто опукло показані причини її відходу, і ми вирішили показати реальні причини: Її вбив Путін!" – написала Слонім.

Ким була Ніна Литвинова.

Правозахисниця – онука наркома закордонних справ часів СРСР Максима Литвинова та рідна сестра Павла Литвинова – учасника демонстрації на Красній площі 25 серпня 1968 року проти введення радянських військ до Чехословаччини.

Понад сорок років Ніна Литвинова пропрацювала в Інституті океанології РАН, де займалася біологією офіур – класу донних голкошкірих, опублікувала ряд наукових праць, описала кілька нових видів цих тварин.

З 1960-х років правозахисниця допомагала політв'язням, розповів у некролозі "Меморіал". У радянські роки вона читала та поширювала самвидав, ходила на суди, їздила відвідувати у заслання брата та інших дисидентів, возила листи, книги та передачі.

Останні вісім років Литвинова їздила до Петрозаводська щодо судових процесів історика Юрія Дмитрієва, приходила на засідання у справах співголови "Меморіалу" Олега Орлова, режисерки Євгенії Беркович, а також допомагала багатьом маловідомим політв'язням.

"Саме ця тиха і майже непомітна підтримка переслідуваних була її свідомо обраною стратегією. Для Ніни Литвинової відмова від участі в офіційній брехні та повсякденна допомога політв'язням існували як щось природне і не потребує героїзації", – зазначив у некролозі "Меморіал".