"Може бути різною": "Флеш" пояснив, чому український РЕБ не завжди зупиняє дрони "Молнія"

На фронті помітно зростає кількість російських безпілотників "Молнія", які використовуються як для розвідки, так і для ударів. Через це українські військові дедалі частіше ставлять питання, чому засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) не завжди можуть ефективно протидіяти цим дронам. Про це розповів фахівець з радіотехнологій та радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов, передають Патріоти України.

За його словами, українські системи радіоелектронної розвідки (РЕР) добре фіксують дрони «Молнія», оскільки під час польоту вони передають відеосигнал, який можна виявити в ефірі. Однак головна проблема полягає в іншому — невідомо, на якій частоті відбувається управління дроном.

«Молнія» лише приймає сигнали керування і не передає їх у відповідь, тому визначити частоту оператора складно. Вона може бути будь-якою — приблизно від 150 МГц до 2800 МГц.

За словами Бескрестнова, глушити одразу весь цей діапазон на великій відстані неможливо, а придушувати випадкові частоти без точного визначення — неефективно. Ще одна проблема — місцезнаходження оператора. Пульт керування може бути розташований за 30–60 кілометрів від дрона, тому сигнал складно зафіксувати.

Крім того, на фронті одночасно працює велика кількість безпілотників, зокрема FPV-дронів, які керуються операторами на різних частотах. У такому «хаосі» сигналів знайти потрібний канал управління надзвичайно складно.

Водночас експерт зазначає, що ситуація не є критичною. Українські оператори РЕБ використовують досвід, інтуїцію та взаємодію між підрозділами, що дозволяє пригнічувати частину таких дронів.

До того ж, за словами Бескрестнова, російські війська стикаються з аналогічною проблемою, коли намагаються боротися з українськими ударними безпілотниками.

Що відомо про російські дрони «Молнія»

Російська армія останнім часом активніше застосовує новий тип розвідувальних безпілотників, створених на базі дешевих дронів «Молнія». Фактично ці апарати розраховані на одноразове використання.

Така тактика дозволяє окупантам запускати одразу велику кількість дронів, замінюючи один дорогий розвідувальний БпЛА типу Zala або «Орлан» кількома дешевшими апаратами.

Аналітики пояснюють зміну підходу тим, що українські сили значно посилили боротьбу з безпілотниками. Багаторазові розвідувальні БпЛА, такі як Zala, «Суперкам» або «Орлан», часто знищуються вже після одного чи кількох польотів через роботу ППО та зенітних дронів. У таких умовах Росії вигідніше використовувати дешеві апарати, які спочатку розглядаються як витратний ресурс.