Якщо із захистом стаціонарних об’єктів засобами РЕБ все більш-менш зрозуміло і питання полягає лише у фінансах, то із захистом поїздів все не так просто. Про це розповів радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов, передають Патріоти України.
"Питання захисту РЕБ контролює голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, з яким ми постійно на зв'язку. Залучено багато фахівців, як військових, з головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генерального штабу, так і цивільних, і не тільки з теми РЕБ.
З поганого: на жаль, змушений визнати, що ми запізнилися з заходами протидії ударам БПЛА по «Укрзалізниці» на багато місяців. З хорошого: ви навіть не уявляєте, скільки поїздів нам уже вдається врятувати завдяки поточним комплексним рішенням. Деталі не можу озвучувати, тому просто прошу мені повірити.
Відкрите питання: щоб захистити всі поїзди та всі електрички вздовж фронтів на глибину 30-60 кілометрів від ФПВ, «Ланцетів» і «Крилатих» БПЛА, на кожен поїзд треба поставити десятки модулів РЕБ, і це не гарантує захист, тому що «Ланцети» та багато ФПВ мають автозахват цілі та систему донаведення. А якщо поїзд довгий, то треба ставити РЕБ і на початку, і в кінці. Закривати сiтями колії з високовольтним живленням теж неможливо.
Ми не здаємося, шукаємо рішення в найрізноманітніших площинах: РЕР, РЕБ, ППО велике і мале, але що б ми не робили, випадки потрапляння БПЛА по поїздах у прифронтовій зоні періодично будуть. Як нажаль вони будуть і по автобусам, і по цивільним автомобілях.
Оперативна мета російських військ на літо залишається однозначною — спроба захопити пояс «міст-фортець» (Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ) та повністю вийти на кордони Донецької області. На стратегічному рівні РФ прагне довести Україну...
Параліч морського експорту в Азовському та Чорному морях через взаємні удари по портовій інфраструктурі може стати головним каталізатором для відновлення дипломатичних контактів між Україною, США та РФ вже до осені 2026 року. Повторення кризи 2022 року...
