"Ми знаємо": План Путіна щодо Європи вже написаний чорним по білому, - The Telegraph

Заява спецпосланця США Джареда Кушнера про те, що мирна угода щодо України має враховувати «ширшу архітектуру європейської безпеки», фактично не залишає сумнівів щодо змісту його слів, адже російський диктатор Владімір Путін ще майже п’ять років тому чітко пояснив, чого прагне Росія, пише оглядач The Telegraph Девід Блер., передають Патріоти України.

Як зазначає автор, формулювання про «ширшу архітектуру європейської безпеки» приховує вимогу Путіна, яку він висунув у грудні 2021 року. Тоді російський лідер запропонував повністю змінити систему безпеки в Європі, щоб послабити НАТО та повернути Росії контроль над територіями колишньої імперії. Він також оприлюднив проєкт договору з дев’яти статей, одна з яких передбачала заборону для НАТО розміщувати військові сили та озброєння в будь-якій із 16 країн, що приєдналися до Альянсу після 27 травня 1997 року.

За таких умов країни на схід від Німеччини, зокрема Польща, Чехія та держави Балтії, фактично втратили б сенс перебування в НАТО. Адже без можливості направляти війська на допомогу союзникам у разі загрози їхній території членство в Альянсі не давало б цим країнам реальних гарантій захисту.

Автор зазначає, що цю вимогу Путін доповнив удаваними поступками, характерними для російської дипломатії. Зокрема, Росія допускала можливість розміщення військ у країнах, які вступили до НАТО після 1997 року, лише за особливих обставин, наприклад, якщо це було потрібно для усунення загрози безпеці. Однак таке рішення мало отримати згоду всіх сторін, зокрема й самої Росії.

За таких умов НАТО могло б направити війська для захисту, наприклад, Латвії від російського нападу лише за згоди самої Росії. Тобто, якби Москва відмовилася дозволити відбити власне вторгнення, Альянс не зміг би допомогти Латвії, і країна залишилася б без захисту перед російською агресією.

Блер наголошує, що саме так російський диктатор розуміє поняття «нової архітектури європейської безпеки». На його думку, очільник Кремля прагне створити систему, за якої НАТО не зможе перешкоджати Росії нападати на сусідні країни.

Попередні американські адміністрації добре розуміли ці наміри, тому в грудні 2021 року Європа та тодішній президент США Джо Байден спільно відхилили російські вимоги. Уже за два місяці Путін підтвердив свої наміри, розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну.

Водночас автор зазначає, що нині ситуація значно складніша, оскільки залишається незрозумілим, чи готовий Трамп протистояти намірам Путіна залишити країни Центральної Європи беззахисними перед російською агресією. Разом з тим американський президент уже очікує на тристоронні переговори між США, Україною та Росією, заплановані на наступний тиждень в Абу-Дабі. Трамп також говорить про підготовку «великої угоди», яка, за його словами, стосуватиметься не лише України.

Однак Блер наголошує, що Трамп не має одноосібних повноважень погодитися на план Путіна, який дозволив би Росії відновлювати імперію та тиснути на європейські країни. Навіть якщо президент США вирішить вивести всі американські війська з держав, які вступили до НАТО після 1997 року, у регіоні все одно залишаться війська союзників. Зокрема, в Естонії — 1000 британських солдатів, у Латвії — 2000 канадських, а в Литві — 2000 німецьких. Крім того, тисячі військовослужбовців інших країн НАТО продовжать перебувати в сусідніх державах.

До того ж Конгрес США обмежив можливості Трампа, закріпивши у Законі про національну оборону 2025 року вимогу залишити в Європі щонайменше 76 000 американських військовослужбовців.

Отже, Трамп не зможе виконати головну вимогу Путіна — повністю вивести американські війська з Європи. Так само він не має можливості змусити інші країни НАТО відкликати своїх військових і залишити союзників без підтримки.

Водночас у своїй заяві Кушнер запевнив, що нові домовленості щодо безпеки в Європі не передбачатимуть права будь-якої держави забороняти іншій ухвалювати самостійні рішення. Така позиція, схоже, суперечить можливості Росії блокувати розміщення військ у країнах, які вступили до НАТО після 1997 року.

«Тож ми знаємо, чого хоче Путін, адже це було опубліковано майже п’ять років тому. Ми знаємо, що Трамп самотужки не може дати йому того, чого той хоче. Ми також знаємо, що знову з’явилася примара великої угоди між двома лідерами. Але реальність така, що жодна двостороння угода, укладена між Росією та Америкою в обхід Європи, не зможе спрацювати, незалежно від того, як би цього не хотіли два титани в Кремлі та Білому домі, що поважають один одного. Європа має колективну здатність заблокувати будь-яку нову систему безпеки. Вона не повинна розпродавати цю переговорну силу задешево», — підсумовує Блер.

Раніше оглядач WP Девід Ігнатіус писав, що Кушнер пов’язав зусилля з досягнення перемир’я у війні Росії проти України з проведенням ширших переговорів між Москвою та європейськими країнами. За його задумом, сторони мають обговорити майбутню безпеку Європи після завершення війни. Як основу для таких зустрічей Кушнер розглядає модель Ради Росія — НАТО. Її створили у 2002 році, щоб розвивати військову й політичну співпрацю та підтримувати діалог між Москвою і країнами Альянсу. У 2014 році, після вторгнення Росії в Україну та окупації Криму, практичну співпрацю в межах Ради призупинили.